Всім привіт..Хочу зробити невеличке опитування.Чи допомагає вам ваш чоловік з дитиною,чи прокидався інколи серед ночі(якщо не ГВ),чи готує інколи щось смачненьке..Мій чоловік чомусь вважає,що він такий один..серед його друзів всі вважають це не чоловічою справою..От він і замислився..Хочу показати йому,що це нормально,і таких більшість))
Дякую всім,хто відповів))Я так рада за тих з вас,кому чоловіки стали справжньою підтримкою та опорою..Я теж вважаю,що поділ обов'язків це пережиток минулого.Якщо чоловік кохає дружину,то не може спокійно лежати на дивані,поки вона падає від утоми..Особливо перші декілька років після народження малюка.Мій коханий завжди був поруч,підтримував,допомагав.Але останнім часом щось почав ставити в приклад знайомих,які виявляється всього цього не роблять..))Коли ж запитав,чи знаю я ще когось,хто б так допомагав,показала йому ваші відповіді))Треба було бачити його реакцію!!!Дякую вам ,дівчата.Думаю,він зрозумів що Справжніх чоловіків таки більшість)))
Вночі встає коли потрібно. Берез з ліжка до нас в ліжко чи за питвом на кухню йде. Але посуд як помиє то згадує що помив гору посуду. А те що я це роблю постійно день в день після кожного готування, то не зауважує.
Допомагає
Їсти рідко коли готує, а от з дитиною сидить чи вночі колихати може, прибирати допомагає. Це в нас норма
Звісно допомагає) на гв. Прокидаємося разом - він приносить дитину і кладе назад у ліжечко після годування. І вдень сидить з малим, грається. Разом купаємо. І багато іншого. Справжній чоловік! І ваш теж!
Мне как-то сказали такую фразу: у ребенка 2 родителя! Очень правильно, не все же маме на себе тянуть!
Помогает
Памперсы меняет, купает малого, может помочь с уборкой
Но когда на работе, то понятное дело что сама все
А приходит поздно уставший, то я не напрягаю его
Если вижу, что не в настроении, или устал/не выспался, то делает что-то по желанию
Я не жалуюсь,
Покупки на нем, мусор на нем
Когда выходной, то с сыном больше играет и проводит время, чем я)
Конечно помогает. У ребенка же 2 родителя, а не мама и какой-то дядя-спонсор. Мы на ГВ, по этому ночью муж не может помочь, но утром забирает малую и дает мне поспать пару часов, пока сам с ней играет, делает утренний туалет, готовит кашу. По дому очень помогает, уборка и уход за животными (2 кошки) на нем. Иногда готовит завтраки.
Когда муж свободен (вне работы) делает все тоже самое что и я. Он точно такой же родитель как и я. Кушать ребёнку и себе приготовит, посуду помоет, покупает, спать уложит, в доме уберёт, вообщем все будет делать.
Мой муж не готовит, посуду может помыть раз в год. Но с детьми сидит, купает их, кормит. Уборку делаем вместе.
Допомагає, але вночі не встає, бо в нас гв, тай син вже спить з 11 до 6-7 ранку, може покормити, але переважно я кормлю
Конечно! Когда приехали с роддома и ночью качал, и смесь мог сделать, готовил, гулял по вечерам, на выходных вообще почти все время с малым, помощь по дому - тоже, если попрошу
мой муж помогает абсолютно все и всегда. Иногда делает даже больше, чем я
Ночью всегда вставал и помогал, если надо было, без вопросов
Ребенок же общий, а не только мамы
Конечно, с дочкой делает всё абсолютно, и ночью встает, даже на гв мне её подавал иногда. Убирает, раньше готовили вместе, теперь он с дочкой, когда я готовлю) Считает это всё нормой
Ночью не просыпается, но остальное делает. И утром, если он дома, забирает ребёнка и я сплю до 9-10 утра))) с беременностью я вообще перестала убирать дома, не даёт ) посуду почти не мою) но проблема в том, что мой муж часто уезжает за границу и такая лафа у меня редко, сейчас в честь карантина.
Во всем помогает. На ГВ, ночью вместе просыпаемся сменить подгузник, переодеть, подержать столбиком, малыш на груди у папы часто засыпает.
По мелочи помогает, если попрошу, то и погуляет, и утром встанет за малым посмотрит, чтоб я выспалась)
Ото таких дружків нада остерігатися...в Вашого чоловіка є своя голова на плечах. Якщо він Вам допомогає то він справжній чоловік бо не кладе всю відповідальність на жіночі плечі)
С ребёнком помогает, купаем только вместе, и по возможности играется с ней) уборка и готовка - это мои задачи. Но вот я с пузом...и может помочь, когда мне тяжело
Помогает! И с ребенком ночью гулял, качал и по дому помогает (посуду моет, окна, пыль вытирает) . При этом он работает ГРОЗом, т.е. устает физически очень сильно
Ночью на гв не вариант у нас был, но днём помогает, готовит завтраки именно он и по настроению ужины. Колики на руках именно он носил, а то я быстро психовать начинала, не выносила крик. С года каждого ребенка вечер воскресенья это время для меня без детей, на 2-3 часа иду с подружками в кафе, в кино, погулять. Гв у меня все 2+, не смотря на это умеет покормить, тем что приготовлю и покажу, если он дома, спокойно отлучаюсь, до карантина это было на 6 часов, но его комфортный максимум это 3 часа. Старшую укладывает именно он 3+, так как у меня малой в это же время укладывается. Муж такой же родитель как и я, только без сиськи. Был бы график не до 21 в будни, то и в будни помогал бы больше.
Просто помогает😅
То есть, он может ребенка накормить, сменить подгузник, одеть и пойти погулять, поиграть/книжки почитать итд. По дому мало что делает, он работает весь день и к его приходу уже все сделано, готовить не умеет, но меня это вполне устраивает
Да помогает во всем) Мой муж просто афигенно делает гренки 😅 часто прошу мне приготовить)
Навіть на гв це нормально. Чоловік перевдягав вночі старшу, потім носив стовбчиком після годування.
З малою ми жили окремо. Але як приїздить то готує і приносить мені під ніс, поки я стирчу носом в ноуті з роботою.
и с первым и со вторым ребенком делал то,что и я, только сиськой не кормил.
ночами чаще он встает, приготовить,постирать,погулять вообще не вопрос
Може і інші чоловіки більше на своїх жінок грошей витрачають? Чого то дивитись як в когось.
@zlaya.mama, так ніхто і не каже, що у всіх повинно бути однаково. Як раз і запитують про те, в кого як. А Ви чомусь про гроші написали, про які ніхто і не запитував.
Допомагає, і їсти готує коли є час в нього. І купає і підгузники міняє. І перші два місяці після пологого прокидався щоночі, хоча в нас і ГВ було, але сина мучали коліки тому чоловік прокидався і допомагав мені.
Помогает) сейчас я лежу с малым отдыхаю пока он спит, а муж моет полы в других комнатах) но на прогулку с малым выходила я с утра пока муж отдыхал) вечером муж с малым будет а я буду готовить, меняемся) ну а как по другому то?)
Коли чоловік вдома, то він і готує, і доньці памперси змінює, з старшим уроки допомагає вчити.
Прибираємо усією сім'єю разом. Ми взагалі зазвичай все разом робимо.
Ні він, ні я ніколи не вважали це чимось особливим.
Готує часто, прибирає часто, посуд миє часто, з дитиною теж часто. Каву робить лише чоловік, купає малечу теж лише чоловік)
Помогает) иногда сплавляется даже лучше, чем я😅 единственный на кого я могу без переживаний оставить детей)
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію
Доброй ночі, вибачте напишу про трошки інтимне, соромно самій, мені скоро 32, а я тільки недавно дізналася що можна пісяти при менструації з тампоном " всередині". Іто мені це мій чоловік сказав, я сама вшоці з себе)) 😀 , аж смішно, що я така дурна не подумала до цього часу про це і навіть не думала що насправді це можливо без вийняття тампону. От мені цікаво чи я одна така, незнала що це можливо?
У кого схватки починалися вдень? Вичитала, що найбільше окситоцина в організмі вночі, тому частіше і родова діяльність починається в цей час. З старшим у мене так і було. Цікаво чи може зараз початись серед білого дня. Уже хочеться їхати в пологовий)
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Алена·
Мама двоих (1 год, 6 лет)
Помогает) иногда сплавляется даже лучше, чем я😅 единственный на кого я могу без переживаний оставить детей)