***

Мов затишшя перед громом –
Ми дізнались із новин,
Що сьогодні діти вдома,
Бо почався карантин.

Діти вдома тиждень, другий,
А на третій – то триндець.
Найтерплячішим нарешті
Уривається терпець.

З телефона – до планшета,
Із планшета – в ноутбук.
Бабця знову робить спробу
Книгу тицьнути до рук.

Цілий день на телефоні
Мама, тато, баба, дід,
І з квартири, що під вами,
Рознервований сусід.

Вже у вайбер вчитель пише:
«Не забули ще мене?
Вчіться, діти, бо невдовзі
карантин таки мине».

І дорослі всі нервові
Ледве зносять шум і гам.
Та в любові вже готові
Зізнаватись вчителям.

Тижнями товчуться вдома
Рідні донечка та син.
Не така страшна CORONA,
Як тривалий карантин.