Падають люди, ніби листки, Давно вже не було такої весни. Яка буде Пасха? Можливо, в сльозах? І…

Падають люди, ніби листки,

Давно вже не було такої весни.

Яка буде Пасха? Можливо, в сльозах?

І синяя маска на наших устах?

Зникають привітні і теплі слова,

Вкривається льодом, снігами душа.

Бракує повсюди і серця й руки,

Давно вже не було такої весни.

Чи будем тримати свячене яйце?

Чи зможем впізнати крізь маску лице?

Будемо боятись у гості піти?

Давно вже не було такої весни.

Чи буде дзвеніти нам радісно дзвін?

Які будуть ноти і що скаже він?

Воскресний світанок, о сонце, зійди!

Давно вже не було такої весни.

Порожнії храми у місті, в селі,

Чи будуть гаївки, чи будуть пісні?

Чи будемо кошик в посвяту нести?

Давно вже не було такої весни.

Не падаймо духом, кріпімся в Христі,

Молитва лікує хвороби усі.

Благаймо у Бога з Карпат до Дніпра,

Хай буде у мирі і Пасха й весна.

Не падаймо духом, - все в Божих руках,

А ключ порятунку – у наших серцях.

Брати українці, єднатись пора,

В нас віра єдина, Держава одна!

Давно вже не було такої весни.

Прости нас, Ісусе, прости!