Доповню до попереднього посту. Дуже вражена свідомістю батьків. Мені приємно читати, що мами лояльніше ставляться до виховання дітей і покарань. Свідомо і відповідально. Нарешті почалося зрушення системи '' кнута і пряника'', почали розбиратися в психології і основах виховання. Це дуже радує.

Безумовно, є моменти втоми, закінчення ресурсу, ПМС врешті-решт, хочеться лізти на стіну іноді, але ми вже чітко розуміємо, що дитина тут ні до чого, а в своїх проблемах винні ми самі, діти ж просто ростуть і цікавляться всім. Іноді ця цікавість обертається розбитим вазоном, чашкою, розлитим йогуртом на щойно випраний тюль, зломаною помадою і відмиванням дзеркала, дитини і всієї квартири від помади, проте це ж діти, їм цікаво, вони пізнають світ. Вони багато чого не розуміють і тільки ми маємо їх навчити жити і правильно реагувати на всі життєві ситуації. В моменти, коли мене одоліває гнів, я повторюю собі '' це дитина, вона ні в чому не винна, їй ще гірше ніж мені(під час істерики) ''.

Є звісно люди в моєму оточенні, які б'ють дітей '' за діло'', але я цього не розумію і ніколи не зрозумію, за яке діло можна бити дитину.

Загалом, ми на правильному шляху, а, отже, змінюємо систему. ❤️