Про роботу в дикреті. Народження другого сина дало мені поштовх йти вперед. Я згадала, що я люблю і що не просто навчалась. Дітей люблю до гарячки, але і хрест на собі ставити не хочу. Дикрет не має зупиняти на досягнутому. Іноді важко, бо весь час йде на малечу, але я працюючи - відпочиваю. Зробила собі куточок, де я можу розслабитись та відволіктись. Тепер у мене свій "гараж" до якого чоловік мене іноді ревнує і іноді жаліє, що допоміг 😂🤗 чоловік дуже підтримав. Дякуючи йому, я маю справу свого життя.
Тож ніколи не зупиняйтесь, згадайте, що любите і по-малу втілюйте свої мрії.
Якщо вам цікаво, заходьте в мої дописи, там можете подивитись деякі роботи.
А где вы оборудовали рабочее место дома или снимаете помещение? Как долго шли к более масштабным задачам в шитье. Я только начинаю пока для себя, интересно мнение опытных в этом деле. Я пока тоскаю с места на места дома.
Поки не все шию для дорослих типу пальто і т.п.. Ще устаткування докупити треба, я пів дорозі. Ростем по малу. Але для діток майже все. Трикотажні вироби теж майже для всіх шию.
Я так робила довго. Називала все моїм "скарбом", потім хотіла дівчинку і нашила суконь. Родився хлопчик і сукні роздарувала. Але бажання шити нікуди не ділось. Купила хорошу машину, щоб шити своїм дітям і тут понеслось. Все у ваших руках.