Лікар побачив мою розгубленість, сказав геніальну річ: «Оленка, ти вже не дитина. Подумай про причини своєї хвороби, за…

Лікар побачив мою розгубленість, сказав геніальну річ: «Оленка, ти вже не дитина. Подумай про причини своєї хвороби, за що ти себе так не любиш? За що караєш? Повертайся до мене іншою людиною - зміни спосіб життя і спосіб мислення, ось тоді, обіцяю, ми можемо сподіватися на успіх.»

По дорозі я знову і знову повторювала про себе її слова і згадала, що мріяла стати веганом, але не можу, тому що для цього потрібно занадто себе любити, а я собі просто подобаюся.

Не подобалася, ненавиділа себе, падаючи, говорила: «так тобі і треба». Відкриваючи двері холодильника довго дивилася на вміст, з сумом думаючи, що знову треба щось їсти.

Повернувшись додому, перше, що я зробила - створила навколо себе інформаційний вакуум - позбулася токсичних людей в своєму оточенні і перейшла на сувору веган дієту. Відсутній пазл встав щільно і рівно - мрії про веган харчування були з дитинства.

Я росла в оточенні тварин - всі вони були мною названі, обласкані і мені було не зрозуміти, як можна їсти суп з курочки Рябушки або рагу з кролика Пухнастика, коли вдома повно крупи і макаронів.

Одного разу, страждаючи від цієї несправедливості, я пообіцяла собі, що виросту і ні за що не буду їсти м'ясо, рибу, яйця в пам'ять про своїх загиблих друзів на маминій кухні. Стримавши цю обіцянку через тридцять років, я стала само собою, полюбила себе, але не загордилась від власної «унікальності», а прийняла як творіння Боже, почала піклуватися про здоров'я з усією відповідальністю - заради чоловіка і дітей, заради батьків.

Я виконала велику роботу, щоб краще себе пізнати і зрозуміти, заряджаючись оптимізмом, отримуючи задоволення від справжнього дня, думаючи про майбутнє, сподіваючись.

Повернувшись до мого лікаря через кілька місяців, на превелику радість дізналася, що перебіг хвороби зупинився, заморозився - впевнена, все залежить виключно від нас самих - здашся - помреш, скажеш: «я зроблю все, щоб жити і бути здоровим» - видерешся. Тепер в моїй стрічці небагато ЗОЖ, веган картинок, РЕТА, трохи мистецтва, друзів, унікальних у своєму роді речей, близьких по духу людей.

Я навіть не уявляю скільки людей це прочитає, але мені дуже важливо бути корисною, пробудити гарне в кожній душі, змусити посміхнутися, показати, що я не глянцева відфотошоплена картинка, а жива людина зі своїми слабкостями, труднощами, злетами і падіннями і якщо мій досвід, думки виявляться корисними хоча б десяти людям, то все, що я роблю - не дарма.

💜