Дуже важливо поповнювати свій ресурс. Слова, знайомі кожній молодій матусі, але не всі розуміють ці…

Дуже важливо поповнювати свій ресурс. Слова, знайомі кожній молодій матусі, але не всі розуміють ці слова, здається, навіщо мені щось поповнювати, якщо в мене все впорядку. Так, бувають дні, коли все дратує, бувають, коли не виспишся і ходиш, як сонна муха, але причому тут ресурс? Хм.. І я так думала. За 1 рік і майже 3 місяці я виходила гуляти, саме гуляти, а не спішити додому, переживати що там і як, 2 рази. Увесь інший час я або бігала по справах, переживаючи, поспішаючи, або на екзамени, ну тут і пояснювати не треба, в якому стані студент іде на екзамен, не бувши на жодній парі до нього, навіть, якщо це заочне відділення (crazy)Я неодноразово намагалася кудись піти сама, планувала, вибирала час і місце і жодного разу я цього не робила, завжди знаходилися справи важливіші за прогулянку в гордій самотності. Ой, як необхідно мені це було, скажу я вам... Приблизно місяць в доні лізуть активно зуби. За цей період доня хворіла на ларингіт, капризувала безупинно, плакала дуже часто, стала нереально '' маминою '', через тиждень після хвороби в доні піднялася температура 38-39 три дні без будь - яких інших симптомів, зараз підозра на стоматит, дитина відмовилася від їжі і сон нічний можна порівняти з коліками, ох, як я боялася тих ночей, от так і зараз, я боюся наближення ночі, бо сну не буде нормального, буде крик, плач, хникання і місяць не спавша мама. Останні дні я плакала з донечкою цілодобово, мені було шкода її, себе, я боялася, що вона тиждень нічого не їсть, накручувала себе, панікувала і знову плакала.

Сьогодні мене накрило, і треба подякувати чоловіку, який після нічної зміни витримав цей потік неадекватності, не спав, зпспокоював і знов пішов на роботу.

Я поставила купу діагнозів разом з гуглом своїй дитині, вибудовуючи якісь паралелі між станом, симптомами і дійсністю. Я вирішила, що в доці ацетон, пішла розбудила чоловіка вся в сльозах почала відправляти його в аптеку по тести і все таке. Він прокинувся, подумав, запропонував мені піти в аптеку, я відмовлялася, як це я покину свою дитину, я буду поряд далі страждати, і він практично '' пеньками '' вигнав мене з дому в аптеку, при цьому додавши '' розвієшся ''. Я зібралася, вийшла, і вже на сходах, спучкаючись, зрозуміла, що я творю.... Я їм себе з середини і травлю життя чоловіку. Так, дитина захворіла, так, це нереально тяжко, але це проходить, невдовзі все налагодиться.

Також треба виразити подяку подружкам, яких я уже тиждень як дістаю щодня своїм ниттям, а вони мене підтримують. Так було і сьогодні. Пішла. На вайбері подруги, порадилися, що купити в аптеці, записалася в поліклініку на завтра, вони мене трохи заспокоїли і я відключила мозок і розслабилася. Подзвонила до чоловіка запитати як справи в донечки, він запевнив, що все гаразд, вони граються. Я пройшлася по магазину і подумала, що б я зараз хотіла, купивши свої улюблені цукерочки з білого шоколаду, я направилася додому. По дорозі, відкрила цукерку, йшла ні про що не думала, їла цукерку і кайфувала так, як ніколи раніше. Я відчула легкість, окриленість, спокій. Я не поспішала, як зазвичай, йшла легкою ходою, кілька разів тяжко видихнула і відчула щастя.

Прийшла додому не знервована, заплакана бідна жінка, а щаслива маленька дівчинка, яку порадувала улюблена цукерка і спокійна хода. І от сталося диво - наша дитина стала помітно спокійнішою, почала гратися, і поїла, нарешті, за тиждень вона поїла. Ні, вона не заснула міцним сном. Більше того, вона частіше прокидається ніж вчора, так само плаче і проситься на ручки крізь сон. Але я не відчуваю роздратування в цей момент, я прийняла ситуацію, а варто було всього вийти самій із дому

Бажаю кожній мамі шукати позитив у дрібницях, гуляти і відпочивати на самоті хоч іноді. І безболісних зубів вашим діткам!