Щодо виходу на роботу. Любі дівчатка, хто був у моїй ситуації, дайте, будь ласка, кілька слів підтримки і власного досвіду... :(
Післяродової депресії я не мала, та і звичайної теж, мабуть, оскільки це ж діагноз, хвороба. Але зараз, вийшовши на роботу, зі мною щось дуже схоже відбувається. Я розбита й шокована різкою зміною ритму(( Працюю повний день в офісі, оскільки робота це нова, новий колектив, то в мене і адаптація ще й до цього( Я в повному стресі від того, що їсти немає, порядку теж, дітей бачу пізно ввечері, з чоловіком поговорити немає сил, про щось ближче зовсім промовчу. Приходжу в 20:00 ,зокочую рукави і реву. А ще ночами не сплю від маси інформації і факту, скільки туплю на роботі ((( Боже, як з цього стану вийти? Критики не потребую, блок.
Комментарии
Ще й за кордоном 😮 Капець, а я тут жаліюсь. Чоловік,в принципі, допомагає теж, але травма психологічна моя має місце
@ksovena, не корите себя, у вас детки уже не такие маленькие. Я поначалу тоже не успевала ничего, 2 раза в неделю приходится работать до 21.00, домой прихожу, и ребёнку уже спать пора. Стараюсь не готовить ничего сложного, убираю по чуть-чуть, когда есть свободная минутка. Сейчас уже втянулась, и все хорошо.
Пусть готовит, убирает, забирает утром или вечером с садика детей и решает их проблемы муж наполовину, 50 на 50. Вас это все вообще теперь не должно беспокоить. Ведь фактически он виноват что не может полностью обеспечить свою семью с 2мя детьми. Я тоже вышла на работу, но на 0,5 ставки для того чтобы развеяться и больше работать не планирую пока дети (в будущем хочу второго) не смогут сами домой со школы приходить. В садике у нас в 18.00 уже детей нету, не представляю как работать полный день если рядом бабушек нет. Желаю Вам много сил и успешно привыкнуть к новому ритму. Мне даже на 0,5 ставки вначале было тяжеловато +одновременно в сентябре сын в садик пошел. В двойном стрессе была 🙈
Я вам дякую - дякую - дякую 🙏 Золоті слова ваші стосовно чоловіка!
Вы морально не готовы.
Серьезно.но надо работать,поэтому вам надо немного поменять своё отношение,вы их не просто бросили и забросили быт- это вынужденная мера для зарабатывания денег.
Готовьте простую еду,просите о помощи родственников,делайте заготовки на выходных и прийдя с работы домой не бегите готовить и убирать,а играйте все вместе в игры,читайте книжки,обнимайтесь
Знаю,сейчас вам сложно.Я когда пришла с работы первый раз домой (я работаю до 8-ми вечера) то обнимая дочку я плакала,мне было сложно и непонятно,как ещё вчера я могла с ней проводить время 24/7,а теперь думаю лишь бы она не болела в саду🤷♀️🤷♀️
Боже, до мурашок, бо я теж, обіймаю дітей і плачу після роботи 😥
Я вам дякую 🌹🌿❤🙏
@ksovena, держитесь,все будет хорошо)
Работа вам нравится?)
@ksovena пам'ятайте, що Ви велика молодець!!! 2 дитини і на роботу пішли! ❤️
Такая же фигня.
Теперь я понимаю почему 'в советском союзе секса не было'))))
Я не то, что высыпаться,-отдохнуть не успеваю
Муж работает почти 24/7
это оч смешно, потому чтов ссср времени было более чем на секс. нормированный рабочий график однако)
@marmoladochka однако, детей, стирку, уборку и прочее после работы никто не отменял)))))
потрібно час, втянетесь, почекайте з порядком, чоловік якщо може нехай підключається до цих домашніх справ, можливо є кому допомогти, батьки , наприклад, мені в періоди таких напруг допомагав біфрен, бо теж спати не могла від перезбитку новоі інф-ї та емоцій
Дякую вам дуже! А препарат самостійно приймали чи по призначенню?
@ksovena, раз по призначенню, раз самостійно)
Напевно потрібно адаптуватись. Перші місяці забити на готування(найпростіші рецепти, мультиварка) і прибирання (теж , ввечері валятись з дітками на дивані.
Ох... Дякую, застосую десь вашу пораду /метод 🙏
@ksovena знаєте, то як нам по початках було важко не спати по пів ночі, а зараз оп, і ніби нормас))) і на роботі все налагодиться, лиш поступово.
я не в теме ще,але дуже вас розумію. просто хочу сказати, що ви велика молодчинка. ви відповідальновзялися до вирішення фінансових проблем у сім,і, ваші дітки цілком влаштовані у садочку. повірте,скоро алаптація мине і ви станете все встигати. і підключайте чоловіка. прибирати івін може
Як ви гарно підтримали 😍 дякую вам за це ❤
Мне понадобился месяц для привыкания, но я выходила на прежнюю работу.
Мінять роботу на ту яка буде приносить радість
Мені дуже тяжко, ви все зрозуміли, але робота подобається, просто мозок став ледачий. Усвідомлюю помилки, але все одно торможу
У вас виникла необхідність вийти на роботу чи самі захотіли? Дуже схоже на те, що морально ви не готові на довго лишати дітей. Дуже прив'язані до них
@ksovena тоді вам потрібно працювати над собою. В моральному плані. Налаштувати себе на новий режим та спробувати отримувати насолоду від того часу, який проводите вдома
Вы обязательно втянетесь со временем, адаптируетесь на новой работе, и все будет хорошо. Я вышла на полный день в 1.9 ребенка, вышла на работу по своей специальности, но в другой стране, т.к. мы переехали из Украины, когда сыну был год. Поначалу было конечно невероятно тяжело совмещать и семью, и быт, и работу. Сейчас уже втянулась. Спасает то, что работу свою очень люблю, и то, что муж помогает очень.