Мама троих детей

Харчування дітей - тема актуальна і дещо болюча, бо вони або ні чорта не їдять, або жеруть, як курсанти після 20 км…

Харчування дітей - тема актуальна і дещо болюча, бо вони або ні чорта не їдять, або жеруть, як курсанти після 20 км кросу. Я з трьома своїми спиногризами просто не встигаю охоплювати весь той обсяг інформації на тему раціону дітей, тому інколи суто інтуїтивно вирішую що нельзя, а шо лзя. Я намагаюсь щодня згодовувати своїм дітям свіжі овочі (йой, як вони пручаються), достатньо протеїну і вуглеводів. Солодке обмежую, але раз в день, після вечері, роздаю по морозиву, чи цукерці, на десерт. Мої діти не п’ють соків, лише воду. Компоти не варю, не на ту напали. Бувають дні, коли матера ні на що не годна, її душа бажає лише спокою і бокальчик проссеко, тому діти перебиваються піцою. Вважаю, що тут головне міра, бо як казала моя бабуся, якщо занадто, то і свині не їдять. В цьому плані я «ліберал», але «радикалів» зустріла на своєму шляху купу. Одні дитину груддю кормлять до першого класу. Він, дядько здоровий, вже всіх покемонів знає, а ціцю ще просить. Інші в 4 міс дитині дають борщ, перебитий в блендері, і шкурку від сала, щоб десна чухати. Немовля після цієї трапези таку кехоньку пускає, як комбайнер Степан після польового обіду і ста грам, під час жнив. В дитини, істєствєнна, діатез від борщу, але мама і баба спирають проблему на сусідку, бо вона маля зіврочила. Хтось пічкає діток виключно авокадо, пророщеною гречкою і каже, що цього достатньо, бо решту поживних речовин можна черпати з енергії сонця. Прийдеш до похресника на Різдво з мішком цукерок, а виявляється, що Ромчик вже їх не їсть, бо то зло і смерть. І ти стоїш з тою торбою, як х@й на іменінах, і що саме смішне, в очах Ромчика читаєш емоцію, яку коротко можна описати лише одним словом «бл@». Місяць тому ж була, носила Ромчику кіндера і мандарини, а тут бач, як все мгновєнно помінялось. Після 5 хв тупцювання в дверях і ніяковіння за ті конфети, мама Ромці запрошує за стіл. Наївшись різного роду пророщених круп, безглютенових хлібів і кокосової струшки, закусивши це діло спіруліною, дякуєш, кланяєшся і преш у двері. Господиня, на коня, пропонує випити по стопці камбучі. Як тут отказать? П’єш і йдеш.

По дорозі заходиш до похресниці Божени. Даєш їй торбу цекурок. Мала при тобі одразу її вкладає. Потім, з’ївши половину кілограмового київського торта, три гулівера і 7 налісніків, Божена біжить гратись, а ти слухаєш причитання куми, що чомусь у її доці зуби почали псуватись і животик її турбує. Думаєш: дєйствітєльно? Не може буть! Напевно, мало солодкого їсть. Коб трошки більше...

Згадую своє дитинство. Що ми їли? Вранці якусь «неживу»кашу, чи яєшню. Я любила ходить в курник, до кубла, і збирати ці яйця до того моменту, поки там мене не перестрів сумасшедший півень і почав лупить. Я його ще досі пам’ятаю, козел червонопір’їй. Я віщала, як дурна, відбиваючись віником. В теперішні часи, якби таке сталось з дитиною, то мама вже б завела її до психолога, щоб пропрацьовувати травму. Але 24 роки назад все було по-іншому. Баба мені виписала таких феєричнских пиздяк, бо я того півня ледь не забила. Він бідний, аж на два тижні, перестав любить курей, з того ляку, і почав накульгувати. Баба збиралась вже рубать коґута і варить з нього холодець, але він це, напевно, відчув і в той же день до нього повернулись і гордовита хода і ерекція.

Обіди я взагалі не пам’ятаю, бо нас в ту пору дня в хату неможливо було загнати. Ми будували халабуди в кущах і там же їли все те, що натрощили: недоспівші яблука, зелені абрикоси і аґрус, немиті черешні прямо з дерева. Часто після такої трапези, прямо в тій же халабуді дітей нападала срачка і наша локація на пару днів закривалась на капітальний ремонт і ребрендінг. Часто бувало, що ми находу перекушували хлібом з цукром. Це такий просто неймовірний делікатес! Ловіть рецепт: берете скибку хліба, легенько вмокаєте її у водичку однією стороною, потім цією мокрою стороною вмокаєте скибку в цукор. Бутерброд готов👍🏻

Вечері я пам’ятаю добре, особливо зимові, бо тоді по всій Гощі відключали світло і ми їли при свічках. Це завжди була картопля (найчастіше в мундирах), сало і салат з квашеної капусти, солоного огірка і цибулі, помазаний такою смердюченькою, нерафінованою соняшниковою олією(ох, як я люблю таку олію ще досі!). Всю цю вечерю пропонувалось запить кислим молоком (так ми називали домашній кефір). Не хочеш кислого молока - не хочеш пить, свободєн!

Якось я потрапила в лікарню. Не пам’ятаю, що за хворь мене скосила, але пролежала я там тиждень, два. Коли прийшли аналізи крові, лікарі і медсестри були вражені. Не зважаючи на довготривалу і виснажливу болячку, всі показники, а особливо гемоглобін, були, як у породистого бика на самому піку сексуальної активності. Вони ринули до мами, щоб дізнатись в чому ж секрет? Питають: «чим ви її годуєте? Напевно гранатовий сік щодня п’є? Що ж ваша доця таке їсть?» Мама, зашарівшись, спокійно відповіла: «товмачі...»

Зараз думаєш, чи давать той йогурт дитині, чи ні, а колись магазинний йогурт був показником статусу. Як ми його хотіли! Пам’ятаю, наш сусід працював у зоопарку. Якийсь великий київський супермаркет списав прострочені йогурти і їх привезли в Рівненський зоопарк для мавп. Сусід подумав, що якщо мавпа їсть і не здохла, то і дітям можна. Стибзив для своїх дітей ящик, прихвативши і нам один. Я так тим мавп’ячим йогуртом обжерлась, що й досі до нього байдужа.

Ех, були часи, мать його нищечком, ой були! Такі дикі, але прекрасні. Пишу, перечитую і сама заливаюсь сміхом, як циган сироваткою...

Всім добра і півкілограмового бриліанта! Цілую в рота!

Всім гарного настрою!!! Скопійовано з ФБ.

Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?

Дівчата, привіт! Як справи у вас? Я думаю все ж ми поїдемо з донькою з України. Буду дуже вдячна , якщо поділитися…

Дівчата, привіт! Як справи у вас? Я думаю все ж ми поїдемо з донькою з України. Буду дуже вдячна , якщо поділитися враженням від країни в якій ви перебуваєте, збираю інформацію. Була впевнена, що зупиню свій вибір на Іспанії , подобається їх школи ( з 4 років) по відгукам також, клімат . Але пишуть, що соціальне житло вже там дуже довго чекати , а знімати важко знайти, бо українцям не хотять здавати навіть якщо платити наперед на півроку-рік. Може відіграє роль, що я одна з дитиною і це може стати причиною. Ще по відгукам Німеччину хвалять, але теж як пощастить, можуть поселити в холодному заводі, що може коштувати здоров’я. Буду дуже сильно вдячна за будь яку інформацію💛 В будь якому випадку зі святом Покрови і хай ваші дітки завжди ростуть в мирі 🕊

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Мамуні:)) Ті хто вперто любить народжувати природньо пройдіть повз цього трешу який певно почнеться:)) дякую І так, я…

Мамуні:)) Ті хто вперто любить народжувати природньо пройдіть повз цього трешу який певно почнеться:)) дякую І так, я стала на облік і моя г мене вперто запевняла що я можу сама народжувати!!! Приводила приклади,що ніби то була вже якась армянка яка родила сама після 1,10 після кесарево! І що трж була туга як я! В тебе ж такий таз, як з таким тазом не народжувати і так далі!!! Я питаю ,чи Чула вона як я народжувала цілу неділю??? Вона знову про ту армянку!!! І на кріслі ж коли дивилась вона в шоці з того як ледве вибачте зайшло саме мале дзеркало!!!але всеодно я рожу сама!!! Вона запевнЯє і каже та пробуй Якшо що всеодно кесерять !! Я кажу я пробувала уже і шо в кінці? Мені не себе шкода а те що повториться ситуація з дитиною! Я не переживу того що було ще раз! Тому я за повторне планове кс!!!прийти зробити своє діло,далі з Божою допомогою через 5 днів додому!!! Що скажете ,особливо ті хто знає мою історію пологів :)знаю що в когось можливо була складніша ситуація ,але у кожного є свої межі ,все що було перейшло всі моі грані ! І лишило відбиток на все життя,через який я панічно боюсь гінекологів !!!

Что едят ваши дети в 2 года? Мой ребенок почти ничего не хочет!

Дівчата,напишіть будь ласка що їдять ваші дітки в 2 роки +\- на завтрак,обід,вечерю.Що ви готуєте і скільки дитина зʼїдає? Моя так погано їсть,що це ппц.Вона наче і не відмовляється,але сідає за стіл,спробує пару раз і каже що не хоче.Бляха,я вже не знаю що їй готувати,може лобстерів?😡Те що вона любить і завжди їсть,це творог з сметаною,молоко,твердий сир,яйця варені.От вранці зварила їй вареники з творогом і спеціально для неї зробила тушену картоплю з морквою та індичкою,дала на вибір,вона зʼїла півтора вареника,маленький шматочок індички і пів стакана молока,оце і весь сніданок.Зато цілий день просить молоко,за день випиває десь біля літра.Рибу вона не любить ніяку крім Дорадо,навіть червона їй не подобається,ми звісно купляємо,але ж хочеться якось різноманітнити раціон,морепродукти теж не їсть,тільки мʼясо. Вона з народження з їжею на «Ви»,але я сподівалась що з часом це зміниться.Цікаво чи багато у кого так і що з цим робити? Важить в свої 2 роки 12.900 .