Мама дочки (1 год)

Сьогодні я осягнула одну важливу річ. Найпотрібніше придбання у житті жінки – сокира. Не шуба-мешти-сумочка. Сокира.…

Сьогодні я осягнула одну важливу річ. Найпотрібніше придбання у житті жінки – сокира. Не шуба-мешти-сумочка. Сокира. Істинно кажу вам. Я тут купила одну. По акції у супермаркеті. Класну таку, фірмову, з помаранчевим довгим руків’ям. Мені її зхапропонувала дівчинка промоутер. «Гарна сокира!- сказала вона, - купите – не пошкодуєте!» Я й купила. Не пошкодувала. Майже одразу й почала ставати в пригоді. Поклала я її зверху на візок з продуктами і покотила до машини. Дивлюся, а на парковці мужик так щільно до моєї свою машину поставив, що мені дверцята майже ніяк відчинити, і сумки туди точно не пропхнути ніяк. І сам мужик стоїть поруч, свої торби до багажника вантажить. І тут я така підрулюю. На візочку. З сокирою. Подивилася я на нього і на його машину. І він на нас подивися. З сокирою. І раптом розпосміхався як родич просто, і каже: «А нумо, я допоможу вам сумки в багажник поставити, а то я заблизько машину поставив, а з іншого боку бордюр і незручно…». «А давайте» - погодилися ми з сокирою, - «Дякуємо вам щиро». Бувають же такі чудові люди. Ну, повантажив він мої сумки і поїхав собі. Я сокиру поклала в ноги під сидіння, сіла і спокійно покермувала додому. Ну як, «спокійно». П'ятниця, народу повно, всі за місто рвуться, поспішають. І один на світлофорі мене як обжене, як підріже, як загальмує різко, просто переді мною, на червоне. Так я йому мало в зад і не в’їхала. Сантиметр лишився. Він такий виходить і починає лементувати. «Як ти їздиш, та взагалі, та права купила, та треба поговорити». «А чом би й не поговорити», - кажу. І сокиру так без поспіху підіймаю з підлоги. Вона від різкого гальмування вперед з'їхла незручно. Заважала. Я виходжу і її виймаю. І тримаю у руках. «Чом же ж не поговорити, - кажу, - ми завжди готові до конструктивного діалогу». З сокирою. Той, що ледь з цілим задом якось одразу подобрішав. Настрій, вочевидь, у нього покращився і він радісно так каже: «Та я й сам винен. Поспішав. Різко перелаштувався, різко гальмував. П'ятниця, нерви. Вибачайте!» Швиденько сів у машину свою і по газам на зелене. Ну і ми з сокирою сіли, і не поспішаючи, додому поїхали. Під'їхала до будинку, дивлюся – а моє місце парковочне хтось зайняв. Знов. Стоїть хтось, не з нашого будинку. Своїх бо я всіх знаю. А вони – мене… Ну добре. На аварійці стала, думаю, зараз торби занесу до хати і поїжджу дворами, місце пошукаю. Торби занесла, сокира лишилася. Дай, думаю, теж її додому заберу, навіщо їй в машині лежати. Руків’я примітне, яскраве, хтось ще спокуситься. А ми вже майже рідні. Взяла її і машину зачиняю. І тут, дивлюся, водій, що моє місце зайняв виходить. «Ой, - каже, - а я ваше місце зайняв? То я вже їду, паркуйтеся, будь ласка, гарних віихідних!» І посміхається доброзичливо так. І поїхав. Я на своє місце заїхала і ми з сокирою додому пішли. І вітер теплий в листі шарудів. І два вихідних попереду було. І сонце світило. Нам. З сокирою.

Наталя Іванова

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

#поговоримо? що б ви зробили в даній ситуації? В мене є двоюрідний брат, йому 23 і він ще та жопа моєї родини(…

#поговоримо? що б ви зробили в даній ситуації? В мене є двоюрідний брат, йому 23 і він ще та жопа моєї родини( Навчається він в іншому місті, і постійно влипає в проблеми, аргументує тим, що "його ровесники вже зараз багато живуть, а він ні" і що "пахаючи не можна заробити, треба шукати всякі пригоди". От і знайшов на 170 000 грн. З цих жоп його постійно витягували ми з мамою (в нього тільки мати і вона інвалід по зору) Навіть пропозицію своїй дівчині він робив за наші кошти. Але як витягнути його з цієї жопи ми незнаємо! Його мама запропонувала варіант закласти наш будинок, ясно що нам це не подобається і якось ми взагалі шоковані! Ми порахували, що можуть дати нам на 4 роки і з комісією вийде 5500 в місяць, а загальна сума 240 000. Ми тільки переїхали, ми довго збирали на цей будинок і при цьому жили на зйомних квартирах. Тут потрібно робити ремонт, а якщо на нас повішати цей кредит, то ми все разом не потягнемо( ще мама мала переходити на нову роботу, на керуючу посаду, а там спершу не буде великої зарплатні, тепер доведеться пахати тут((( У нього є квартира, в ній зараз живе його мати. Я думаю запропонувати щоб вони її продали, але вона 2-х кімнатна і без ремонту, тож за неї від сили дадуть 300 000, і що ми їй купимо за 130 000??? де їй тоді жити? та і не факт, що він її вже кудись не заклав((( Я дуже сподіваюся, що їм відмовлять в кредиті під заставу нашого будинку, бо а нас прописана маленька дитина((( Короче сил нема, голова пухне, хочеться його вбити! А ще його мати вже незнає що робити і каже, що повішається( у мене все

Как отучить от соски?

Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина

Щойно йшли з колегою додому і по дорозі нам зустрівся дрочун. Кричав: «дівчата, подивіться, як я класно дрочу», ну і…

Щойно йшли з колегою додому і по дорозі нам зустрівся дрочун. Кричав: «дівчата, подивіться, як я класно дрочу», ну і приступив до діла🤦 ♀ . Добре, що ми були недалеко від ТЦ, хоч там і закрито, але достукались ми до охорони, вийшов чоловік і відлякав його в інший бік. Це мене лякає, чесно кажучи. Бо не кожен раз це може бути безпечне місце і я можу бути одна. Як реагувати на подібне? До речі, жертви ми не одні, було ще 3 дівчини, за однією він йшов слідом.

Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити.

Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити. Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників. Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу. Задача кожного учасника (кожного Секретного Санти) — не видаючи себе, вивчити профіль того, кому він буде дарувати, і подготувати цікавий новорічний подарунок для цього користувача та його дитини, написати теплі вітання. І в зазначений період відправити цей подарунок поштою. Після чого, в ідеалі, всі учасники повинні отримати подарунки-сюрпризи від своїх секретних Сант в перед- чи післяноворічний тиждень (в залежності від графіку работи пошти). Ми протягом тижня напишемо правила участі, в яких встановимо період подачі заявок та відправки подарунків. З очевидних правил — учасники повинні мати аккаунт, в якому є записи опубліковані пініше 13 листопада (щоб відсікти реєстрацію нових аккаунтів лише для акції та збору подарунків). Напевно, всім учасникам з закритими профілями, треба буде зробити публічними декілька дописів про себе, щоб про них можно було щось дізнатись тим, хто готує подарунок. З тих правил, які треба обговорити: 1. Користувачі перемішуються лише в рамках своїх країн, щоб не оплачувати міжнародні відправлення. Вірно? 2. Чи треба при міксуванні враховувати дружбу та підписки, щоб по можливості отримати подарунок від того, хто підписаний на тебя, чи, навпаки, не треба — тоді подарунок може прийти від зовсім незнайомої людини, з іншого куточку країни, і це буде ще цікавіше — ще більше всі перезнайомляться. 3. Чи треба при подачі заявки вказувати діапазон приблизної вартості подарунка, який учасник може собі дозволити — щоб намагатися зробити так, щоб отримати подарунок приблизно рівноцінний тому, який відправила сама? Чи не варто так сильно з цим заморочуватись— важлива увага, сюрприз та теплі слова? 4. Якщо є побажання від досвідчених Сант — пишіть та обговорюйте в коментарях. Ми зробимо спеціального бота в особистих повідомленнях, який надішле учасникам адресу на яку треба зробити відправку, якому потім треба буде підтвердити відправку посилки та який сповістить, що й ваш Санта вже надіслав подарунок.