Ми нарешті завершили ГВ! Чесно кажучи, наслухавшись своїх знайомих та подружок про раптове…

Ми нарешті завершили ГВ!

Чесно кажучи, наслухавшись своїх знайомих та подружок про раптове завершення ГВ такими бабусиними методами, як:

- залишити на декілька днів дитину чоловіку або родичам;

- намастити груди гірчицею, васабі, зеленкою і т.д.;

- наклеїти на соски пластир;

- перев”язати чи перетягнути груди.

Всі вищеперелічені методи, м'яко кажучи, безвідповідальні та вважаю варварськими, як стосовно дитинки, так і щодо мами.

В першому випадку, дитинка переживає величезний стрес, втративши не тільки можливість смоктати, але ще й

контакту з мамою. А наслідки після такої "шокової терапії" можуть бути дуже сумними. Чи другий приклад: намастити груди гірчицею, васабі, зеленкою і т.д. Мало того, що можна шлунок зіпсувати малюкові, так ще й налякати його. Улюблена Циця, в якій дитя постійно знаходило душевний комфорт і теплоту, раптом так сильно лякає малюка - для нього це справжня зрада. Перетягнути або перев'язати груди - це вкрай небезпечний спосіб відлучення ще й для маминого здоров”я. Перегорання молока - це справжній лактостаз, що може привести до серйозних наслідків аж до маститу.

В наслідок, страшні стреси або нелегкий психічний та фізичний стан мам і діток.

Я розумію, коли раптово припиняють лактацію, в разі термінової необхідності, все інше не є причиною для такого методу відлучення від грудей.

За весь період мого материнства, для мене ця тема була найболючішою, і я ніяк не могла налаштуватися, щоб цей процес закінчити.

Найголовніше в процесі завершення ГВ:

- спокійно і планомірно рухатися до мети, бути впевненою у своєму рішенні;

- приділяти малюкові більше уваги в цей нелегкий для нього період;

- відкласти відлучення від грудей якщо дитина переживає будь-які значущі зміни (захворіла, у неї ріжуться зуби, зміна місця проживання, подорож і т.д.), пам”ятайте, про всім відоме правило: ”крок вперед, два кроки назад”.

Перечитавши безліч літератури, я почала діяти поетапно:

1. В 1.4р. - ми прибрали годування протягом дня (я намагалася по максимуму відволікати синочка від бажання прикластися до грудей: перемикала увагу на книжку, іграшку, цікаві заняття та прогулянки та носила одяг, який добре закриває груди, щоб не провокувати його).

2. В 1.5 р. - прибрали годування після денного сну.

Далі у нас була велика перерва, ми захворіли, у нас був бронхіт і відразу полізли кутні зубки (в такій ситуації, я пам”ятаючи про правило “крок вперед, два кроки назад”, назад кроків не робила, але зупинилася на деякий час на цьому етапі).

3. В 1.7р. - прибрали годування на денний сон (намагалася перелаштувати синочка на інший ритуал, спочатку вмикала на телефоні тихенько колискову, сама співала, розповідала казки, шшшикала, трішки приколихувала).

4. В 1.8р. - прибрали годування на нічний сон (все те робили, що перед денним сном, плюс, намагалися, підключили до процесу іграшку сплюшку, з якою б асоціювалося засинання).

5. І майже в 1.9р. - прибрали нічні годування, так би мовити, постійні нічні підсоси, через які я й завершила ГВ раніше, чим планувала, оскільки ні я ні синок практично не спали, через те, що прокидалися за ніч і 5 і 7, а то й 10 разів.

Все пройшло, краще не придумаєш, я дуже задоволена, не дивлячись на те, що синочок ще той сіськолюб, не було у нас при відлученні, ніяких великих стресів та істерик, так, не швидко, зате, який результат! Може мій досвід кому й знадобитися.

Так що, мамочки, не бійтеся завершення ГВ, головне твердо налаштуватися і в бій!