#оберижиття
Якщо вам коли-небудь, хтось скаже про те, що часте носіння дитини на руках, груди на вимогу або спільний сон можуть зіпсувати дитину, приведіть йому цю прекрасну цитату з книги К. Гонсалеса "Подарунок на все життя":
⠀
"... Неможливо розпестити дитину, зіпсувати її, приділяючи занадто багато уваги. Псують дітей зовсім по-іншому, коли б'ють, ображають, насміхаються над ними і ігнорують плач. Навпаки, звертаючи на дитину увагу, пестячи, втішаючи, розмовляючи, цілуючи, посміхаючись їй, ми виховуємо дитину добре і дуже правильно.

Не існує жодного психічного захворювання, яке походить від надлишку носіння на руках, ніжності і ласки. Ніхто не опинився у в'язниці або психіатричній лікарні через те, що батьки занадто багато носили його на руках, дуже часто співали йому пісеньки або дозволяли спати з ними разом.

А ось опинитися у в'язниці або психіатричній лікарні внаслідок того, що батьків в житті людини не було, або ж вони знущалися над нею, покинули або зневажали, - таке буває.
Проте, наше суспільство постійно піклується про попередження цієї існуючої виключно в фантазіях психічної хвороби - хронічної дитячої розбещеності. Ви тільки спробуйте згадати або порівняти: скільки людей нагадали вам з тих пір, як ви завагітніли, про необхідність убезпечити розетки, прибрати в надійне місце токсичні хімікати, придбати автокрісло?
А скільки попередили або говорили вам вже після народження дитини, щоб ви не брали її багато разів на руки, не колисали, а також щоб не надумали класти дитину у власне ліжко, а то ще звикне? "

Фото - Melissa Jean
з сторінки NatiDoula