Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата крик душі, ви вірите в скору перемогу і покращення життя? Сиджу і думаю залишатись тут, чи поїхати в іншу країну і розпочинати там нове життя? Хто ще планує зараз переїзджати?
Крик душі. 😨 я уже так задовбалась...😣 по сьогоднішній день не можу виспатись. Чоловік приходить з роботи втомлений, навіть якщо і дасть мені відпочити, то це дитинча прибіжить все одно в кімнату і не буде давати мені спокій, а коли малий спить на обід, то як завжди куча роботи. Пів дня стою на кухні і кожного ранку встаю і нема що їсти. Постійно бігаю і прибираю, і постійно грязно.. розкидане печиво, хліб, іграшки і все на світі... Сил уже немає, хочеться вийти і не повернутись... і вихожу, але через 5хв повертаюсь, бо не можу і не хочу чути як моя дитина плаче, бо мами нема на горизонті 😕. У кого буває такий відчай і як ви з ним справляєтесь?
Вот що за нах ⁉⁉⁉ Знаєте як пес лежить і важко дихає від жари? Не хехезехехе ( хекає часто), а хе .хе.хе , вот мала щас так дихає. Це так страшно слухати. Перед сном в 9 дала нурофена 3 млл і вібуркол. Темпа всеодно 38.4 . Вона погано спить крутиться ото хекає важко. Як доживу до ранку 2гу сутку без сна не знаю. І чим допомогти дитині ще?( Може уксус з водою розвести і протерти ваткою, як нас в добрі старі врємєна. Є ще свічки ефералган.
Екатерина·Мама дочки-младенца
Скорее всего у вас колики!
·Ответить