Ой дівчата...чи то місячні так впливають, чи фіг зна що. Ситуація така...нещодавно ми переїхали із пункту А у пункт Б. І я дико сумую за місцем А. Причина переїзду - збільшення житлової площі. У пункті А народився мій чоловік, там ми жили у 1-кімнатній квартирі, ну і нам там дійсно було тісно. Але мене влаштовувала місцевість...парки...купа магазинів...за 7 років життя там, маю багато знайомих і я за ними теж сумую. Чоловікові батьки жили поруч, допомагали при потребі. Пункт Б - моя Батьківщина, живемо з моїми батьками (до цього моменту тут жив мій брат з сім’єю, але вони переїхали у свій власний будинок) побутових проблем зараз нема. Тут багато місця, будинок, дітки мають окрему кімнату, чоловік собі купив омріяного фокстер’єра і має де його тримати. Моя мама дуже допомагає, водить малу до школи, забирає коли треба, готує їжу, сидить з дітьми у будь-який час дня і ночі. Але пункт Б не такий продвинутий, як пункт А. Тут менше магазинів...банків...і т.п.

І я вже відвикла від пункту Б. І бля...я реву. Я хочу назад 😢

Щоб ви подумали наступне зробити у моєму випадку ?