Моя мама народила мене в 34, а так як ми жили у великому селі, це вважалося занадто пізно. Після пережитого інсульту у мами перекосилося лице, вона виглядала значно старшою ніж була. А тато все життя ходить з вусами, причому доглядає за ними більше ніж за мною) я постійно соромилася батьків. На шкільних зборах мама виглядала на рівні з бабусями інших однокласників. Я соромилася. Вони завжди одягалися комфортно, і це не завжди співпадало з модними тенденціями того чи іншого періоду. Мені було соромно за це. Коли мій тато став інвалідом, і всю важку роботу робила мама, я знову соромилася цього. Коли вони вперше приїхали до мене в університет і ми пішли в кафе, де вони не вміли правильно назвати каву чи салат, я знову соромилася... я постійно соромилася. Зараз я не можу пояснити, чим це супроводжувалося, але тоді окрім сорому до батьків я нічого не відчувала.... о Боже, де був мій мозок 🤦♀️ на наступних вихідних батьки приїдуть до нас в гості, і я з радістю чекаю маму, я скучила за нею, я скучила за її поглядом, морщинками, таким рідним західним акцентом і гучним говором 😍 я скучила за татом, його мужніми обіймами, його уже сивими доглянутими вусами 😍 ми підемо гуляти, в кафе, в кіно. І я тільки зараз зрозуміла, що до батьків я наповнена любов‘ю, вдячністю і гордістю! Я з захопленням спостерігаю за ними, коли вони бачать щось нове. Я тішусь😍 чого ця мудрість приходить так пізно? Але головне, що вона прийшла) цінуйте батьків🙏 вони унікальні💕
А мы появились у родителей в 30
, Но у нас есть брат старший на 7 лет
И все бы ничего если бы однажды ко мне позвонил мальчик и вышел папа
Когда я вышла он сказал " ого, у тебя такой папа старый"!!!
Я так обалдела )))), ведь для меня он был обычный )
Конечно когда ему было 40 на тот момент, а у других родители лет на 7_10 младше то им то заметно)))
Вообщем если б не этот парень у меня б и комплекса такого не было б)))))))
Вы прям меня расстроили и комментарии тоже. Не думала что так может быть,но судя по комментариям мой сын может тоже меня стесняться через 10 лет,когда мне будет 45 😥
Це раніше так було, тим паче в селах... зараз є нормою породіллі віком 35-40)
Да, моя мама меня в 34 родила, тоже одноклассники думали, что я с бабушкой на собрания хожу. Стыдно было( она ещё и церковный фанатик, все время в платочке, юбке в пол и не красилась)
Меня мама родила также в 34 года... и я также, как и вы стеснялась своих родителей. Сегодня мне 33, я родила сына месяц назад. И сегодня день смерти моей мамы... ровно 7 лет прошло... один Бог знает как мне стыдно за то, что скрывала от мамы школьные праздники, родительские собрания и т.д.. лишь бы ее не увидели мои однокласники, у которых более молодые и современные родители. У вас есть возможность благодарить родителей за жизнь и детство... цените это.
Татові було 40 коли я з'явилась, мені постійно казали "поклич дідуся", а тато аж розквітав від здивованих облич, коли вони розуміли що це тато 😂
Не соромилась його, навпаки пишалась що мій 50-річний тато двіжовіший за 30-річних)
Вы просто повзрослели. Многие проходят через период стыда за родителей. Главное что вы это пережили и все осознали ❤️
Раніше соромилася сама неправильно назвати якусь страву чи зробити щось безглузде, а зараз на шляху повного прийняття себе такою, яка є. Ну зробила якусь дурість, посміялась з усіма і пішла далі. А чоловік соромиться, і за мене буває😆 Хочу виховати сина без таких комплексів
Моему тоже 37, мне 32. Даже мысли не было, что дети могут стесняться... у меня другие мысли проскакивали, чтоб успеть вырастить и увидеть внуков. Мир сейчас поменялся, очень многие рожают детей после 30. У меня много знакомых которым уже 40 и они вот только недавно стали родителями.
@loveksu да, я согласна ,что мир поменялся, я даже планирую второго,и это прекрасный возраст строить семьи😍 Но вы же знаете какие сейчас детки в школах))))
Я вторую дочь родила в 37, и не раз уже задумывалась о третьем ребёнке .