Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Коли мені робити домашні справи ? Прибирання, готування ? Якщо не враховувати раз у тиждень на вихідних . Чоловік на роботі до пізна . Малий абсолютно не грається сам . У стільчику своєму не хоче сидіти , кричить . Беру на кухню на підлогу , пару секунд ок , потім повзає за ногами і встає за них . Ще не ходить . І я абсолютно нічого не можу зробити , Навтіь помити посуд , бо він кричит . Чоловік приходить з роботи , і робить все по дрібницях по дому . Але я так не хочу , вже не знаю що придумати , щоб малий бавиться біля мене на підлозі , поки я щось зроблю (
Коли ваші малявочки почали перевертатись.А то я вже щось переживаю,бо мій синочок щось і не планує?
Скажіть мені, я вже не знаю, що робити, дитина просинається в ночі і кричить при цьому грудь не бере, на руках кричить ще більше і вигинається, коли до неї говорю, хочу її заспокоїти, всерівно кричить. З чим це може бути зв'язано?
Дівчатка, як ви справляєтесь з втомою. В мене вже крик душі. Вже година дня, а я навіть поїсти не можу. Ми вкладаємось спати по 1,5-2 голини, а там вже їсти треба, імо, знов вкладаємось, поспить 30 хвилин і знов їжа, погратись, вкладаємось спати і в мене на себе взагалі часу немає. Ще чоловік і треба прибрати приготовити. Я вже на кікімору схожа, схудла так що коли виходжу в двір всі обговорюють що я дистрофії і як я така худа й народила. Я не розумію що я роблю не так і як знаходиш час хоча б поїсти.
Рина·Мама сына-младенца
Возможно перестатика. Хочет пукнуть, а не может или больно. Ложите на животик чаще, и почитайте про высаживание младенцев
·1 отметок «Нравится»1·Ответить