
Скоро 1 рік і 3 міс, і це просто якась жесть через день і на людях істерики, падає кричить, пищить нічим не вмовиш. Все викидає. Сьогодні взагалі треш, бігав, впав(підхопили), не забився і почалось, поки дійшли додому 2 рази закатував істерика, так кричав, наче його ріжуть. Вірите, я реально незнаю що робити, як наказувати, говорити.. Це взагалі не працює.. Чекати тихенько?
Порадьте літературу, будь ласка..
P. S. Зараз пальці активно в роті, надіюсь що це зубы так його мучають, але ж якось ці істерики треба вчитись згдажувати.
У нас был "золотой ребенок" скажи нельзя и все слушал)) а потом вот тоже такое. Ничего не делали, просто переждать нужно. Хочет полежать на полу, пусть. Покричать, пожалуйста. Вот сейчас начал биться, кусается. На папу кричит как динозавр. Это все развитие. Пусть выплескивает эмоции)) и говорите с ним. Пусть не с первого и не 10-го раза, но он вас услышит)))
Вот сейчас я понимаю реальные причины все истерик. У нас лезит 6 зубов сразу!! Даже у манюсенького не было столько слюны как течёт сейчас, аж по полу капает.
Это все скачки роста.плюс зубы,наверное)
Что делать?
Отвлекать,сглаживать острые ситуации, обнимать,жалеть,целовать как успокоится ребёнок .и помнить что это временно.ребенок в таком возрасте не понимает сути наказания🤷♀️
Петрановскую почитайте)
Спасибо)"Наказывать "звучит конечно громко, не подумайте, ребёнка мы не наказывает и тем более не бьём! Объясняет, завлекаем чем-то другим, слезы пытаемся сводить к самому малому. Вчера был очень тяжёлый лен день, руки просто опускались.. Очень стараемся найти тот" золотой" ключик к нашему мальчику.. На счёт зубов, реалтно сейчас руки постоянно в роте, и я понимаю что там как всегда лезит не один зубчик, а как всегда 3-4
@anastasibri2408, я точно так не думаю))тот кто бьет и наказывает таких малышей точно не просит,что бы почитать)
Терпения вам)
150 тисяч разі повторювати, пояснювати, чому не можна. Під час істерики з поданням на землю я відволікаю, або просто не реагую. На думку інших мені начхати - я люблю свою дитину і підтримую її у будь-якому випадку. Наказувати у такому віці? Вони не свідомо так себе поводять, тому це тупо (вибачте). Я би дуже вам радила почитати Петрановську «Тайная опора». У мене аналогічна поведінка доньки 🤦♀️ з року я дуже стараюся ловити дзен 😎 у парку, де ми гуляємо, я особисто бачила 2 діток, поведінка яких змінилася з часом, тому я тільки позитивно настроєна! Терпіння вам ❤️
Я вас хочу поддержать))вы на верном пути!!!
Моя дочка с 1,7 до почти двух устраивала такое постоянно.каждый день.причины для истерик казались такими глупыми для меня!например ветер подул или кот из комнаты вышел))и это нормально,надо просто пережить)
На данный момент у меня ребёнок ,которого можно хоть к ране прикладывать ,адекватная и слышащая.
@alexmomdasha, какая прелесть!!! Спасибо большое ❤️ продолжаю дальше ловить дзен 😍
Тихонько переждать и не наказывать. Чем раньше вы поймете что это нормально тем легче вам будет это пережить.
Вот только писала пост такой же перед летом, сейчас более менее прошло, уже на землю не падаем, прогресс
ссылка
Полистайте ее ленту, там много полезностей на эту тему. Недавно был ещё пост, что ребёнка нельзя оставлять со своими эмоциями одного, не могу найти
Не успокаивать, не уговаривать, не смотреть в сторону ребенка, доставать из сумки свистки, мыльные пузыри, мелки, книжки маленькие, стоять себе дуть или тихо себе рисовать или ух-ты крокодил здесь по телефону говорит и т.д. Если есть реакция на истерики это не закончится. И да, а магазины не ходить на какое-то время, очень много соблазнов. Проверено на себе)
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Я не нормальна мати.
Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!
Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?
Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...
Я не можу, чесне слово. У вересні в школу, а мене тіпає. Ці "уроки", "підготовки до школи", я не готова. Тільки сідаємо щось трохи вивчити, малий плаче, йому не хочеться, в мене немає терпіння на це все, мені хочеться все закинути і не мучити його взагалі цим всим. Але ж до школи треба йти. Я незнаю як це все буде, я не хочу сидіти і ридати з ним над тими уроками. І дитина вчитися не хоче від слова "взагалі". Як чує слово "уроки" його вивертає всього, а мене тіпає. Що робити, щоб це якось легше ...

Дивний день
Я хотіла гарну дату, я отримала гарну дату
Медсестри і акушерки сказали, що я найвеселіша з усіх пацієнток за останній час
Лікар назвав мене оптимісткою (я затятий песиміст, як нині так сталось)
Я мріяла про епідуралку, але народила сама
Зірвала голос, болить горло, а всі кажуть, що я взагалі не кричала. Як же ж тоді кричуть, якщо мама на вулиці з закритими вікнами мене чула і це для них дурня?)
А мої схватки це взагалі окремо історія
11.11.2020 ♥️
Может помажьте мазью или нурофена половинку. Педиатр говорила, не мучайте ребенка, помогите. Но все индивидуально