Ой, не знаю що і думать...можливо післяродова депресія чи ще якась фігня. Час від часу відчуваю такі жосткі припливи злості, шо ладна трощить усе на своєму шляху. Стаю як мєгєра, а якшо малий ще морочить, то взагалі істєріка. Я стараюся себе контролювати, заспокоювати, говорить, шо усі наші проблеми тимчасові. Не виходить.
Мозгами розумію, шо це неправильно, а нічого зробити не можу. Як з цим боротися, це ж не нермально??!
Комментарии
Ооо...ми теж каляску геть не любимо. Прогулянки для нас тільки по двору на ручках.
Я вас понимаю.
У меня иногда тоже такое состояние (
Мы ещё за городом живём, машина только одна, муж ездит на работу ( добраться в город к людям, невозможно, так как на маршрутке не получится доехать с калячкой и малым одной ( даже нет возможности просто выйти кофе нормального попить, не то что развееться. Живём в троем, иногда приезжает мама или кума, то хоть тогда у меня есть время отдохнуть и забыть о всех своих проблемах. Но я спасаю себя мыслями, что у меня здоровый ребёнок, а все остальное это пыль, проблемы не весны и все наладится ❤️
Давайте не падать духом! Не всегда же будет чёрная полоса, скоро должна быть белая! Держитесь, я с вами!
Пропейте витамины и валерьянку,и учитесь себя сдерживать ведь ребёнок ни в чем не виноват!все будет хорошо))))и ни каких после родовых депрессии нет)
Я рыдала ночами от безысходности, меня бесили все и всё вокруг, мне казалось , что я хочу убивать . Оно прошло ) это ещё гормоны)) все наладится)
@m.kharytonenko, ну, меня ещё иногда очень бесит бывает )) но это уже в силу характера )
Всего Вам самого наилучшего )
Малого на татуся/бабусю/няню і годину-дві прогулятися самій, походити по магазинах! Я злості не відчувала, але пригнічення як рукою знімало)
У нас з няньками проблема. Тато наш на роботі сутками (так сказать, тікає з дому), а живемо ми втрьох.
@m.kharytonenko я умудрялася на нього ввечері після роботи лишати) доречі, таке було до місяців 2-3, потім якось легше стало(може тому що весна прийшла?), таких проблем вже не відчуваю.
Сьогодні в садочку Сашку вкусив за щоку хлопчик . Я запитую виховательку шо сталось , вона каже шо впав на вулиці , хоч це явно укус дитячий, а потім ааааа точно це його Льова вкусив . Я без претензій , розумію шо це діти , і Саша теж може штовхнути чи ще Шось , але взагалі цікаво як ви реагуєте на такі штуки в садочку ?
Как пережить потерю ребенка и решиться на новую беременность?
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Боже Боже Боже ...я не можу,мені жарко ужасно !!!! Я ненавиджу людей які ниють -де літо де літо ...а ім ще подобається це все ...який смисл з такого літа якщо я вже точно як неділю безвилазно з дитиною в хаті сижу !!!??? Ми ні спати ні істи не можемо!!! Навіть у 9 вечора ще тримається 35 градусів ,це жопа ...
Уявіть на сонці вчора було 63...я думала здурію...коли дощщщщщщ
дівчатка всі пишуть,як це тяжко,який це ад пологи😢а є такі в кого перші пологи були не адом?
я розумію,що це не приємний і болючий процес,але так як з адом зрівнюють,то я навіть не можу уявити,як це...вже страшно капець,я ще така мнітельна,накручую вічно себе😢
Плачу, просто ридаю. З чоловіком стосунки на тонкій волосині (( його задовбує, що я нічого не встигаю. Вчора забула загрузити стірку, сьогодні відразу скандаліще, у мене сил нема фізично, я поїсти не маю часу... а тут ще й пиляють морально і щодня, щодня, щодня. (((( То їсти йому як належить не наварюють, то не прибрано норм, то ще щось. Я сходжу вже з розуму від цього приниження.(((( Скажіть, дівчатка, дуже чесно, всі хто читає мій пост, це я одна така неуспівака, невдаха, чи ще є? Якщо так, я...
Так само, тільки ми ще постійно в хаті сидимо бо малий не сидить і не спить в калясці, тільки ввечері 30хв прогулянки і все