Развенчиваться можно и это не грех если есть на то причина, к сожалению не многие это знают и потому такой вот стереотип сложился о котором Вы написали.

@waterdrops спасибо. Уже встретила)

Венчались в первом браке по тому что так принято . Развелись но не развенчались . Вот уже 11год живу счастливо с другим человеком штамп поставили но венчанием не занялись. Как по мне то ни чего серьезного ни в штампе ни в венчании нет. Чисто приятная формальность. Ни одно ни другое не удержит людей вместе и ответственности не добавит .

Штамп это ответственность, в венчание это уже вопрос веры и отношения к религии

Раніше було заведено, якщо весілля, так і вінчання. Моя мама вийшла заміж за тата, по якій причині не знаю, каже, що ніколи його не любила, він її ображав, бив, вони вінчалися, як і було прийнято тоді. Зараз мама замужем за іншим чоловіком і хотіла з ним повінчатися, бо вважає, що він кохання всього її життя. Але вона вже не може повінчатися.
Для мене це теж дуже важливо, як штамп, так і вінчання. Ми весілля не робили, пішли самі собі розписалися, але я хотіла повінчатися, а чоловік ні. Його мама трохи інших переконань, і вважає, що вінчатися треба, поки ще "непорочне ложе", і дітей вони там не хрестять, таке.. І він її слухав, тому мені прийшлося потратити ще рік, поки ми не вирішили повінчатися, але мами чоловіка на вінчанні не було😕😏

Для меня штамп тоже серьёзно, да, я решила прожить с этим человеком жизнь и в горе и в радости, но я не знаю как эта жизнь повернет завтра, кого встречу я и кого встретит он на пути. Мы женимся, выходим замуж, но мы же не перестаём открывать новое в близком человеке, и часто новое оказывается неприемлемым для нас.
Я за венчание, но лет через двадцать совместной жизни, когда знаешь свою половину лучше чем себя.

Для меня что штамп, что венчание - одинаково серъезно. Но бывают разные ситуации.