Мама дочки (1 год)

ЯК НА СВІТ З'ЯВИЛАСЬ МАМА?

Доня в матері спиталась: "Наймудріша Ти між нами,

Так скажи мені, будь ласка, як на світ з'явились мами?

З океану, чи з пустелі, з джунглів, чи планет далеких?

Тільки не кажи, будь ласка, що приніс Тебе... Лелека😊"

Мама ніжно усміхнулась, пригорнула янголятко:

"Навіть, донечко, не знаю... Запитай про це у татка!"

Доня тут не розгубилась, в іншу вибігла кімнату:

"Як на світ з'явилась мама? Розкажи, будь ласка, тату!"

Батько, глянувши, з-під лоба, і відклавши в бік газету:

"Часом думаю, що мама - родом з іншої планети!"

Посміхнувся таємниче й повернувся до читання,

Тільки донечка ще більше загорілась запитанням!

"Бабцю, діду, дуууже прошу! Розкажіть мені, будь ласка -

Як на світ з'явилась мама? І з якої родом казки?"

"Ну й кумедне ж Ти малятко, ця історія прадавня...

І, мабуть, не знає мама, й не здогадується татко...

Коли Бог створив Людину - вдосконалював, вдивлявся,

Та одного дня святого... Маму Він створити взявся!

Тож для цього взяв Любові і цілющих поцілунків,

Стільки зір очам глибоким - так, що збився Він з рахунку...

Все тепло, що мав у жмені - передав рукам безмежним,

Кришталю черпнув у душу... терпеливо, обережно

Загорнув її у квіти як малесеньку дитину

І сказав: "У сні солодкім хай востаннє відпочине..."

Мав у небі Він найтоншу, найкрихкішу порцеляну,

Тож зробив із неї серце, - "Ось і все!" - та ще раз глянув...

Обійняв Її ласкаво: "Будеш мамою віднині,

Хай як важко би не було, обійми свою дитину,

Будь їй Янголом небесним, і освітлюй шлях зірками...

Хай для кожної дитини - в цьому світі Буде Мама..."

Так сказав... і раптом впали мамі на тендітне тіло

Найчистіші Божі сльози... і зі сну її збудили.

Ось як, дівчинко прекрасна, в світі цім з'явились мами...

І живуть вони відтоді на землі цій поміж нами..."

Внучка випрямилась жваво: "Тож матуся - янголятко?"

Ось чому так таємниче усміхались мама й татко...

Але й Ти, моя рідненька, стала янголом матусі!

Диво дивнеє, погодься... отже янголи - й бабусі!"

Тут задумалась дитина... щось про Бога й порцеляну,

Про кришталь, й про те, що мама прокидається так рано...

А, здається, й не лягає, бо як день дійде до краю

Всіх вкладе, сама ж працює... Як вона усе встигає?

"Я, як виросту, бабусю... тільки тссс... це - поміж нами,

Стану Янголом Дитинці і назвуся також - Мама!"

Комментарии