Історія про токсикоз.

Щоб передати свої почуття хотіла би зразу сказати, що найкраще це все б передав Стівен Кінг, якраз його твори чудово передають настрій під час токсикозу.

Почалось все вчора... та я не пам’ятаю вчорашнього дня, пам’ятаю що плакала і що застуда ( горло і закладений ніс) разом з іжогою та іншими симптомами із самотністю цілий день зробили своє діло, ввечері пекло і тиснуло у грудях і задишка. Сьогодні, застуда продовжується, але якась дивна та застуда, вона буває на пару хвилин відступає повністю, але тоді більше відчуваю іжогу. Закладенні вуха, голова крутиться, слабкість неймовірна, ще й підташнює... відчуття як у п’яних, яке називається «вертольоти», найгірше коли лягаю у ліжко, здається тиск падає, що важко підняти голову, а коли піднімаю... то це ніби ти в баняку... і відчуваєш ехо, бліда, навіть білі губи. Все в тумані і відчуття, що я страшна... хочеться плакати навіть від музики. Не хочу більше скаржитись чоловіку, забагато... вирішила вилити свій стан тут...

Дякую вам, тим, хто прочитав до кінця❤️