Публикую не для срача а для выводов. Написала моя беременная кума про своего крестника "У мене в Хрещеника кір. Навчається в науковій зміні. Так як по документам він щеплений, то йому офіційно відмовлялась сімейний лікар ставити цей діагноз. Ми спілкувались з ними. І хоча 3 лікарі сказали що він тоді ще був не заразний, здали ми всі аналізи...у дочки та чоловіка є поствакцинальний імунітет....а я щасливчик... ні....хоча щеплення по картці в мене є" Дописываю "У батьків Хрещеника у мами 100% щеплення а в папи 100% нема...а імунітету нема ні в кого. Показники на одному рівні" Мои выводы 1. Врачи уроды работают не по правде, а ради вакцинальной хорошей статистики 2. Если сделали прививку, и верите в защиту, то проверяйте потом анализом выработался ли иммунитет... Будет срач отключу коменты
Як ви діткам підіймаєте імунітет? Даєте вітаміни чи робити прививки ? (Від грипу, від вітрянки ...) І які? Та які ще способи ? Часто в садочку хворіє...(
Уявіть, що у вашому багатоквартирному будинку хтось постійно розводить багаття у себе в квартирі. На зауваження сусідів каже приблизно наступне: “Чому ви переживаєте? Якщо ви у себе вдома дотримуєтесь усіх правил протипожежної безпеки, і виникне пожежа у мене — згорю лише я, а решту квартир пожежа не зачепить”. Ви прочитали це і подумали — що це абсурд? Вітаю, ви відчуваєте те саме, що й медики та науковці, коли чують, що вакцинованим людям не варто перейматись щодо невакцинованих, адже вони захищені. Мовляв, якщо ті, хто не були вакциновані й захворіють, становити загрози нікому з вакцинованих вони не будуть. Інфекції викликаються збудниками: переважно, бактеріями та вірусами. Збудники передаються від людини до людини (гепатит С, кір, грип, герпес) або завдяки носіям (хвороба Лайма), або з резервуару (холерний вібріон або гепатит А у воді). Інфекція поширюється, допоки є чутливі люди, переносники та резервуар. http://bit.ly/2Kz05cA Щоб епідемія спинилася, щось потрібно прибрати: стати стійкими до інфекції і не поширювати її далі, знищити комарів чи кліщів, закрити заражену холерою водокачку. Стати стійкими до інфекції завдяки щепленням — найефективніший та найбільш універсальний шлях. На інфекцію ми реагуємо імунною відповіддю. Імунна система — це складна та різноманітна у своїй дії мережа, яка відстежує чужорідні чи дефективні молекули та клітини, приймає щодо них рішення, знищує, або толерує. ▪ Для нейтралізації вірусних часточок (віріонів) і бактеріальних токсинів використовуються передусім антитіла (імуноглобуліни). Їх виділяють В-лімфоцити. ▪ Уражені вірусом чи пухлинні клітини вбивають інші клітини імунної системи чи білки, які вони виділяють. ▪ Антитіла обліплюють бактерії, і їх поїдають нейтрофіли та макрофаги (клітини неспецифічного імунітету). Це — дуже спрощене пояснення. Від чого залежить результат двобою із “заразою“? Від стану імунної системи і її вмінню швидко впізнати патоген. Ключове тут швидко. Якщо не робити щеплення, імунній системі знадобиться принаймні тиждень, а радше три, щоб виробити достатньо антитіл. Тим часом інфекція буде атакувати і поширюватися далі. У тому числі, на людей з імунодефіцитними станами, які не можуть дати відсіч заразі. Це можна пояснити інакше. Уявіть, що ви солдат, який не захотів навчитись стріляти з автомата у підрозділі, де ніхто не вважав за необхідне освоїти цю навичку. Ви відповідальні за відрізок фронту. Зліва та справа від вас добре треновані підрозділи спроможні чинити опір ворогу. А ви — ні. У вашого ворога дуже хороша розвідка. Він знає, де слабке місце і б’є саме по вашому підрозділу. Як ви думаєте, наслідки прориву фронту у цьому місці стосуватимуться лише вас чи і сусідніх підрозділів також? Як добре, вони б не були натреновані, потрапивши в оточення їхні шанси на перемогу різко зменшуються. Імунітет, який розвивається після вакцинації не є 100% гарантією не захворіти. Якщо колективний імунітет не буде на достатньому рівні — хворітимуть і ті, кого вакцинували. Скоріш за все, зі слабшими наслідками, але все одно зі шкодою для здоров’я, якої можна було уникнути. Повертаючись до порівняння з військовими діями, важлива категорія — цивільні. Є категорія людей, які взагалі беззахисні проти ворога. У нашому випадку — це діти, яких не встигли вакцинувати від тієї чи іншої хвороби. Це діти з протипоказаннями до вакцинації. http://bit.ly/33BqKNb Це люди з послабленим імунітетом через ВІЛ або, наприклад, хіміотерапію. Усі ці категорії постраждають, хоча не вакцинуватись не було їхнім вибором. Вони не можуть захистити себе і залежать від своїх співгромадян та їхньої свідомості. Якщо у шкільному класі є хтось, хто переносить вірус, наприклад, кору — вакциновані учні можуть принести вірус з собою додому і передати його щойно народженій дитині. Колективний імунітет — це коли ми не даємо інфекції утворити котел довкола кожного з нас. Ми не дозволяємо ворогу поширюватися суспільством. Саме колективний імунітет не дає заразі дійти до цивільного населення, яке не має зброї — людей з імунодефіцитними станами, які не можуть чинити спротив інфекції. Для надійної оборони колективний імунітет має бути не нижче 95%. Багато українців не вірили у те, що Росія коли-небудь зможе напасти на Україну. Як наслідок — у 2014 році ми не були готовими захистити свої території і громадян від окупації та вбивств. Будь ласка, не чекайте на більшу кількість жертв від інфекційних захворювань, щоб вирішити вакцинувати себе і своїх дітей. Переконайте своїх близьких та друзів, вимагайте від місцевої влади проактивної позиції щодо цієї загрози, вакцинуйтесь самі. http://bit.ly/2KDBzHr http://bit.ly/2KC2raJ http://bit.ly/304NhzR © Уляна Супрун.
