О Боже... амніоцентез!!! хочу поділитися своїм щастям 🤗... Як тільки дізналися, що Ми вагітні, не…

О Боже... амніоцентез!!! хочу поділитися своїм щастям 🤗... Як тільки дізналися, що Ми вагітні, не було меж цьому щастю 😊😊 Перша вагітність, майже 32 роки.... Я просто літала на крилах. Перше УЗД, аналізи і т.д.. Все класно))) Але... тут перший скринінг ( самі погодились, лікар не наполягала на його здачі).... і просто Шок... ноги затремтіти.... високий ризик по крові на патології ( а даному випадку синдром Дауна) 1:50... 😳😟... Далі походи до генетиків... нерви... сльози... безсоння, і рішення робити другий скринінг в 16 тижнів... Результ виявився ще гіршим ризик 1:39 .... 😔😥... Але усі УЗД були хороші. За рекомендацією генетика наважились на амніоцентез (забір амніотичних вод для проведення генетичного тестування ) Сама процедура не настільки страшна фізично,як на психологічному рівні. Боялась ускладнень.... бачила на моніторі ,як маленький махав кулачками на початку процедури....( не хотів щоб до нього втручалися напевно 😥😟 ) потім просто закрила очі.... Все пройшло швидко. Протипоказань для процедури не було. Після всього укол імуноглобуліну, так як резус крові у мене негативний і далі страшних 17 днів в очікуванні результатів ... Це ЖАХ і просто психологічне насильство над собою....😔 І сьогодні результат: Нормальний чоловічий каріотип 46 XY

Ураааа))) Радості немає меж..)))🤗😚😊

Наш маленький 😊👶🙏❤ Це щастя)))