
Частина 3
Ніч після операції - це найважче і найгірше, що я переживала в своєму житті - 12 годин безкінечної болі, яка не зникала після знеболюючих😖 І тут привіт пологовому: виявляється там мені кололи знеболююче, після якого всі інші просто не діють🤦♀️ такий собі синтетичний наркотик, по силі як морфій (!) і викликає звикання - і таку штучку мені кололи «на вимогу» протягом 5 днів.... По правді кажучи, думала дуба дам від болі, але ж вдома чекає дитина і це єдине, що тримало мене в ті моменти...
За 9 днів в госпіталі я свого синочка бачила лише по телефону((( у нього все було добре: перше купання, відпав пупочок, перший візит до педіатра (бо попка покрасніла і свекруха пів Києва на ноги поставила😂), годування і сон, все було, лише без мене(((( Кожне відео з дому - це купа сліз і сотня переглядів, але це єдині вісточки, які не дозволяли здаватися!
Далі з кожним днем ставало легше, в порівнянні з першою ніччю. Через 4 дні я почала сідати, через 5 - перший крок на ходунках, через 8 - виписка🎊
Виявляється, після операції нога, якщо її спустити вниз з ліжка, наливається моментально кров’ю і стає як чугун важка🧐 цей і багато інших моментів, до яких я не була готова - тримають мене в тонусі щохвилини.
Зараз я можу сама сходити в туалет, зі стільчика помити голову, вмитися (все це сидячи). Я вже сама встаю і сідаю - права нога прокачалася не слабо😃 Синочка можу лише покормити з пляшечки і дати грудь, всі інші маніпуляції: заміна памперса, приготування суміші, купання, переодягання - поки не для мене...
Молоко ще є, але зовсім мало... після повернення додому у мене розбушувалася післяродова депресія - і я тиждень не хотіла нічого, ні частого прикладання, ні нічних годувань... просто такий собі овощ, якому світ не милий і постійно хотілося плакати🤦♀️
Далі, знову завдяки чоловікові, (він відправив маму додому, за день вправив мені мозги) я повернулася до життя)))
Так от до чого це я все тут?)))- Ми мами - можемо ВСЕ і навіть більше! Але для цього нам потрібна міцна опора, яка підтримає нас, якщо не в момент падіння, то точно допоможе встати на ноги!!!
Боже мій я не можу ,читаю і сльози котяться, що Ви пережили і яка Ви розумничка! Кріпіться, швидкого Вам виздоровлення!!!
Ох і історія, як жаль що у лікарів в нас таке ставлення(
Вам бажаю скорішого одужання, все найкраще попереду💖
Муж у Вас золотой!💖 поправляйтесь! Для чего-то это было вам (семье) нужно.
І вже так думаю і навіть знаю навіщо: показати мені, які люди мене оточують, на що здатні друзі в важку хвилину, і найголовніше - це привід постійно бути вдячною моєму чоловікові за все!!!
Вы очень сильная 💪🏻
Держитесь!
Да, мы мамы можем и невозможное! Нам нужно держатся при любых обстоятельствах!
Я Вас понимаю потому что со своей колокольни пережила очень тяжелый период после родов, с которого вышла благодаря Богу, семье и конечно же, правильному лечению.
Пусть все у вас будет хорошо 🙏🏻🙌
Я думаю у Вас син буде ідеально вихованим)
Ви знаєте хто? Ви - наші мами. У яких не було купи часу на капризи і ниття про «я не буду вставати вночі». Дуже достойна Ви жінка! Пишіть частіше, мотивуйте на силу хоча б мене 🤗
Бажаю Вам швидкого одужання і цінування Вас Вашим чоловіком, як мінімум не меншого, ніж Ваше цінування його 💑
А можна ще історію про 7й пологовий? Розглядали його як варіант...не варто?
Дівчатка ,потрібна ваша думка .
Це повідомлення мені написала знайома про кесарів ,як їй його робили .Щось таке наче якась брехня .
Хто робив кесарів ?
Це все так страшно відбувається ?
Ну а для мене було краще народити самій,так це болячи,але я вде через годину ходила,а після кесарівого 3 дні нічого не можна їсти,біль адська,кололи наркотики,кололи оксітоцин,щоб скорочувалася матка,а це як справжні схватки,я втратила багато крові упав гемоглобін, а тепер проблеми зі спиною,і спайки після опера...

2019 рік жовтень, Іорданія
Цікаво, скільки часу і зусиль мені потрібно прикласти, щоб повернутись в мою форму?
67 кг але все агонь 😩😩
Як тяжко нам даються діти
В мене після того, як обвисла грудь- я була два тижні в депресії, реально
Дівчата, я не можу вже. Мені здається це ніколи не закінчится. Тошнить і тошнить як ви з цим боролися?
З першим в мене на 8му тижні він почався але допомагав сік вишневий і морковка, а зараз нічого взагалі.
Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, щ...
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Оце жостко...
Ви пройшли через таке, що навіть уявити важко!
Ви боєць! Чоловік у вас неймовірний!
Синок має крутих батьків!
Одужуйте!