#якявсиновиладвохдітей 1 ⃣➖7 ⃣
#якявсиновиладвохдітей 1️⃣➖7️⃣
Ми веземо останній документ, щоб нарешті побачити дівчинку, нашу майбутню донечку. Ми взяли з собою ляльку і поні. Нам важливо встановити контакт з дитиною, через іграшку та гру - це легше вдається. Осінь видалась дуже теплою і ми чекаємо на дитячому майданчику.
Її веде до нас вихователь, ми бачимо здалеку і вже помітили, як вона підросла за цей час. Ще ближче і коли залишається близько 5 ти метрів я упіймала страх в її очах, вона зупинилась і щось під ніс почала бурмотіти. У мене серце колотиться, я не розумію що робити, стоїмо чекаємо. Вихователь подає знак, щоб чоловік відійшов далі. Дитина злякалась чоловіка і побоялась далі іти, як правило діти звикають до жіночого оточення в дитячих будинках, а чоловіки їх лякають. Вона вдягнута у рожевий беретик і волошкові очі, які я так довго бачила тільки у снах.
Я вітаюсь і даю їй іграшки, щоб з нею погратися. Я говорю повільно на півтону тихіше, щоб не налякати дитину. Рученята теплі, і я помічаю, що нігті до м‘яса згризені. Я була до цього готова, нас готували психологи на курсах, нам моделювали ситуації, поведінки дітей, ми розбирали їх страхи. Погризені нігті, це неврозність, відчуття непотрібності і ще діти гризуть нігті від самотності. Вже пізніше з цим ми справимось за півроку, важче всього лікувати серце - там вся глибина болю захована. І нам дуже довго прийдеться підбирати ключ, але тут теоретичних знань замало.
Протягом місяця ми їздимо до дитини, помалу вона починає дозволяти наближатися чоловіку і через два тижні він також приєднується до наших ігор. Я думаю, як почати їй говорити, що скоро у неї все зміниться і ми її тато і мама. Я записую на відео як виглядає квартира, куди вона поїде її кімната, які іграшки вже її чекають. Я мовчу, що дома на неї чекає братик. Не зараз. Для неї і так багато новин. Вона потроху розуміє і кожний раз каже, що зараз з нами пограється і повертається в групу і нікуди не поїде. У неї страх і я розумію, що забирати з дитячого будинку буде складно і це буде стрес для дитини.
Ми привезли документи та одяг, щоб нам вдягнули дитину. Діти з вихователем вже обговорювали в групі цю новину. Ми стояли в холі, діти як раз зайшли з вулиці, половина з них підбігла до нас, обхопила рученятами, вони почали перебивати одне одного і викрикувати
- Мене візьміть, ні мене візьміть. Вона не хоче до вас.
Вихователь швиденько забрала дітей в групу, щоб не загострювати ситуацію перед дорогою.
Через тридцять хвилин вихователь виходить з дівчинкою і каже, що ми її веземо пригостити тістечками і одне щоб вона їй привезла. Швиденько допомагає посадити в кріселко і починається адський ад усю дорогу поки ми їхали до дому....
Далі буде
lady_mama28·
Можно вам написать в личку?
Есть вопрос по поводу ногтей
Оленка··
Мама двоих (4 года, 8 лет)
Так напишіть
Ната Ли·
Мама дочки (1 год)
Как же жалко таких деток, а ещё больше жалко их родителей, которые оставляют детей в интернате, потому что это не люди, и людьми они уже не станут! Вами восхищаюсь, как хорошо, что на земле есть люди у которых такое безграничное сердце.
Оленка·
Мама двоих (4 года, 8 лет)
Я не засуджую їх- це їх вибір. Я дякую їм, що у мене є тепер діти.
Анна·
Мама двоих (младенец)
Ждём....а главное что у вас всё хорошо!)