Мама сына (1 год)

- У нас лежала дитина, яка не з'їла шматочок поганки, а просто лизнула її, - лікар дивився на нас із сином, який обнімав…

- У нас лежала дитина, яка не з'їла шматочок поганки, а просто лизнула її, - лікар дивився на нас із сином, який обнімав мене за шию. - Так от, цієї дитини уже немає. Тому я дуже радий, що ваш син поганку не кусав.

Лікар протягнув мені невеличкий лікарняний бланк виписки із токсикологічного відділення "Охмадету". 72 години всепоглинаючого страху залишилися позаду.

Лише прийшовши додому і дивлячись на всіяну червоними цяточками від уколів дитячу ручку, яка складала пірамідку із кубиків, я змогла дозволити собі поплакати.

Адже лікарні я не мала права показувати сину свій біль. Йому потрібна була підтримка і весела мама. І я змусила себе бути веселою мамою. Особливо в той останній вечір перед днем виписки, коли лікар сказала: "Будь ласка, прошу вас, доживіть до ранку".

Яке це неймовірне щастя - бачити обох дітей здоровими та радісними!!!!!!

А три дні до цього ми всією родиною гуляли в лісі. Син (якому 2,7 років) побіг за білочкою, сховався за кущиком і весело закричав: "Мама!". Він тримав у правій руці один із найотруйніших грибів у світі - бліду поганку.

Я вихопила гриб із руки і придивилася: на шапочці була відламана тонесенька смужка:

- Відкрий ротика! Покажи язик!, - малюк показав чистий язичок.

- Ти кусав гриба?

- Так!, - дитина щиро посміхнулася. Як виявилося пізніше, це була найпрекрасніша брехня, яку я чула у своєму житті.

За 20 хвилин сину уже промивали шлунок у лікарні, до якої ми добігли самі - корпус був на відстані 1 кілометру від місці, де ми гуляли, і ми не вірили у те, що швидка зможе приїхати швидше.

Коли ми їшли до карети швидкої, яка мала відвезти нас в "Охмадит" шестеро людей у білих халатах мовчки стояли і дивилися нам у слід. Вони дивилися так, наче прощаються із моїм сином назавжди.

Ще за годину ми були в "Охмадиті". Поки малюк спав у дорозі, я начиталася про те, як одна біла поганка вбиває цілі сім'ї. І найстрашніше - протиотрути від неї немає. Чи виживе людина - залежить лише від кількості з'їденого гриба та від того, як швидко була надана медична допомога. Адже навіть у перші дві доби жертва може не відчувати ніякого дискомфорту. А потім уже пізно їй допомагати: печінка і нирки відмовляють, і людина вмирає від кровотечі внутрішніх органів.

Аналіз крові показав в 8 разів підвищений рівень амілази. Так організм реагує на сильну отруту. Пізніше лікарі пояснили - уже сам факт того, що дитина торкалася руками поганки - став причиною такої реакції організму.

Тобто, отрута проникає навіть через шкіру!

72 годин - і вдень, і вночі - дитині ставили крапельниці, вводили антибіотики, давали сиропи. Але якби син і справді відкусив шматоок гриба, це не дало б жодного ефекту.

Дитячий психолог пояснила: дітей не можна водити в ліс у місця, де ростуть гриби; не можна показувати їм, що гриби можна збирати. А лікар додав: біла поганка настільки токсична, що може посіяти свої отруйні спори на гриби у радіусі 50 (!!!) метрів від себе. Тому збирати їстівні гриби на меншій відстані від неї - небезпечно для життя.

І, найважливіше. Друзі, не повторюйте моєї помилки - ніколи і ні на мить не відходьте від дитини більше, ніж на один-два метри, коли ви в лісі.

Краще бути параноїком. Як потім жити із думкою про те, що через власну неуважність померла твоя дитина?

из просторов инета....

Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.

S.O.S. !!! Ми в Єгипті, малий чимось отруївся. Весь день рвота, кілька разів понос. Давала смекту, хумана електроліт,…

S.O.S. !!! Ми в Єгипті, малий чимось отруївся. Весь день рвота, кілька разів понос. Давала смекту, хумана електроліт, воду. Ще давала атоксіл гель, але від нього зразу рвотний рефлекс. Останній раз вирвав всю смекту зразу після прийому і заснув. Що робити? Нехай спить чи будити відпоювати? Температури нема, але боюсь щоб не було повного зневоднення. Чи до лікаря по страховці? Я не довіряю якось єгипетським лікарям. Дівчата, що робити? допоможіть! До цього ніколи не було харчових отруєнь, тому я в паніці!

Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити.

Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити. Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників. Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу. Задача кожного учасника (кожного Секретного Санти) — не видаючи себе, вивчити профіль того, кому він буде дарувати, і подготувати цікавий новорічний подарунок для цього користувача та його дитини, написати теплі вітання. І в зазначений період відправити цей подарунок поштою. Після чого, в ідеалі, всі учасники повинні отримати подарунки-сюрпризи від своїх секретних Сант в перед- чи післяноворічний тиждень (в залежності від графіку работи пошти). Ми протягом тижня напишемо правила участі, в яких встановимо період подачі заявок та відправки подарунків. З очевидних правил — учасники повинні мати аккаунт, в якому є записи опубліковані пініше 13 листопада (щоб відсікти реєстрацію нових аккаунтів лише для акції та збору подарунків). Напевно, всім учасникам з закритими профілями, треба буде зробити публічними декілька дописів про себе, щоб про них можно було щось дізнатись тим, хто готує подарунок. З тих правил, які треба обговорити: 1. Користувачі перемішуються лише в рамках своїх країн, щоб не оплачувати міжнародні відправлення. Вірно? 2. Чи треба при міксуванні враховувати дружбу та підписки, щоб по можливості отримати подарунок від того, хто підписаний на тебя, чи, навпаки, не треба — тоді подарунок може прийти від зовсім незнайомої людини, з іншого куточку країни, і це буде ще цікавіше — ще більше всі перезнайомляться. 3. Чи треба при подачі заявки вказувати діапазон приблизної вартості подарунка, який учасник може собі дозволити — щоб намагатися зробити так, щоб отримати подарунок приблизно рівноцінний тому, який відправила сама? Чи не варто так сильно з цим заморочуватись— важлива увага, сюрприз та теплі слова? 4. Якщо є побажання від досвідчених Сант — пишіть та обговорюйте в коментарях. Ми зробимо спеціального бота в особистих повідомленнях, який надішле учасникам адресу на яку треба зробити відправку, якому потім треба буде підтвердити відправку посилки та який сповістить, що й ваш Санта вже надіслав подарунок.

Стурбована жінка прийшла до гінеколога і сказала: "Лікарю, у мене серйозна проблема, я в розпачі, мені потрібна ваша…

Стурбована жінка прийшла до гінеколога і сказала: "Лікарю, у мене серйозна проблема, я в розпачі, мені потрібна ваша допомога! Моїй дитині ще немає року, а я знову вагітна. Я не хочу, щоб мої діти були майже одного віку." Тоді лікар запитав: "Добре, а що ви мені пропонуєте?" Вона сказала: "Я хочу, щоб ви перервали мою вагітність, я розраховую на вашу допомогу". Гінеколог трохи подумав і після недовгого мовчання сказав жінці: "Думаю, у мене для вас є рішення краще. І до того ж менш небезпечне для вас." Вона посміхнулася, вирішивши, що лікар згоден виконати її вимогу. Тоді він продовжив: "Я пропоную ось що - для того, щоб вам не піклуватися відразу про двох дітей, давайте вб'ємо ту дитину, яка у вас вже є. В такому випадку ви могли б трохи відпочити, поки не народиться друга. А якщо ми збираємося вбити одну дитину, то немає різниці, кого з них. Ви не поставите під ризик своє здоров'я, якщо вб'єте народжену дитину". Жінка з жахом вигукнула: "Ні, лікарю! Який жах! Вбити дитину - це ж злочин!" "Згоден, - відповів доктор. Але, на мою думку ви були ГОТОВІ йти на це, і я подумав, можливо це було б найкращим рішенням." Гінеколог посміхнувся, розуміючи, що досяг своєї мети. Він переконав молоду маму в тому, що немає різниці між вбивством народженої дитини і тієї, яка ще знаходиться в утробі матері. Злочин одне і те ж! Якщо ви згодні, будь ласка, поділіться з друзями. Разом ми зможемо допомогти порятунку дорогоцінних життів! Спаси Вас Господи !!!

Хто сильно хворіє у 1 триместрі? Що робити?

Хто сильно хворів у 1 триместрі?треба гарні історії,що все було добре?бо я вже не можу,сильний кашель третій тиждень, довбаний трахеїт,нічого не допомагає, не знаю до якого ще лікаря йти,вони кажуть одне і теж..так хвилююсь за дитину,сиджу і реву😭