Емоційне вигорання мами...це не міф. Не судіть мене занадто суворо..ось такий сьогодні настрій... Скажемо так, я дуже люблю своїх діточок. Вони кохані і бажані. Люблю цілувати їхні пухкенькі щічки, люблю їхні обійми і їхній запах. Більше за все люблю їхні посмішки і їх гучний сміх. Та нажаль будні молодої , чи не дуже мами не завжди такі. Так, мені теж буває так важко що хочеться вити....чому так відбувається... навіть не знаю. Може тому що зараз я теж захворіла і сил ні на що немає..мене морозить і жахливо болить голова, та все ж я маю взяти себе в руки і готувати кашу старшому, пюре меньшій і вечерю чоловікові..хоч хто зна скільки б я поспала якби заснула кріпко..щоб не прокидатися на кожен шорох і не прислухатися до дихання дітей. Старшому синові вже 4. Він ходить в сад потім хворіє..потім знову...і це якесь замкнене коло з цими болячками і ось він знову хворий...Це щось страшне, поки не буде своїх дітей ви ніколи не зрозумієте цього.
Меньшенькій вже 6 місяців...вона весь час на ручках..або на груді. І їм обом 24години потрібна мама.... Мене вже тіпає від цього слова. Здавалося що може бути прекрасніше за материнство. Про нього так гарно і романтично описують в книжках...а насправді це важка рутинна однакова робота. Як не з'їхати з глузду... Спочатку після родів все болить ..і ти борешся за молоко! Потім дізнаєшся що таке геморой і ще місяць не можеш сидіти..та і ходити теж боляче. Потім ти намагаєшся однаково приділяти свій час обом діткам...бо старший починаючий егоїст...і хоче теж уваги, обіймів і гратися з мамою. Не пройшло і двох місяців...ти раптово дізналася що таке зуби...так зуби...які досі не вилізли! І це нереальний кошмар, ти немов в закритій зоні де крик- плач- слюна- крик, гра в ку- ку, мультики.. Осінь...чудова пора коли поки вдягнеш на вулицю двох дітей сім потів зійде...а попереду ще довга зима...яка не завжди красива як на фотках мам з дітками...і довгі вечори в дурдомі...коли радієш що нарешті чоловік прийшов з роботи. І хоч на хвилинку можеш видихнути ..ні він вже зове. Здається я вже згоріла до тла, а так хочеться бути люблячою, красивою, доброю, розуміючою, веселою, спокіною мамою і дружиною.