Я так довго не хотіла про це писати, бо тема для мене - вкрай болюча. Але, я знаю, що така не одна. І часом бісять коментарі затятих гвшниць які кричать, шо якщо ти не на гв, то сама цього не хочеш, лінишся і не борешся.
Звичайно, легко таке казати, коли не стикався з проблемою нестачі молока. Реальною! А не надуманою. Бо деякі переживають, що дитина на доїдає, а вона набирає по 500 і більше грамів за місяць.
💛Так от. Перші 3 дні життя ми висіли на грудях. Так, скидали вагу, але то норма. На 4 день, як я писала в попередніх постах, була реанімація і сильні антибіотики. Три дні я не годувала, але намагалась зціжуватись. Молока були краплі. Тому це було просто промакування серветки. Але щотригодини, навіть серед ночі, я це робила. Ставила будильник і жмакала як могла.
Потім гв повернулось, але дитина скидала вагу сильно. Тому ми продовжили догодовувати.
💛Вдома старались максимум грудей. Суміш раз-два на добу. За 6 днів цього висіння, на контрольному зважуванні у 14 днів в поліклініці, ми втратили 200 грамів!!! І педіатр ( до слова, ми ії вже змінили) почала кричати, шо це критична втрата. Стала залякувати проблемами зі здоров’ям малечі. Чи варто казати,що з поліклініки тоді я вийшла вся в сльозах і суміш стала давати після кожного годування?
💛Але я все одно боролася. Як могла. У 30ти градусну спеку літрами пила гарячий чай. Лактаційний. Різний. Перепробувала усі можливі ліки: Апілак, Апімілк, Мамо-гран, Лакто-гран, Феннолакт, Лептаден. Так багато таблеток я за все життя не пила. От чесно!
Масажі. Безуспішні спроби зціжування. Гарячий душ. Халва. Згущене молоко. Солодкий чай. Горіхи. Все це особливо не покращувало ситуацію.
💛Я викликала спеціаліста, думала, забиті протоки. Три сеанси дорогого масажу. І щоразу за ці 60 хв вичавити вдавалось не більше 20 мл. Він наполягав годувати так: 10 хв одна грудь, 10- друга, 10-суміш. Щоб не більше 30 хв тривало годування, бо це шкодить шлунку дитини. І деякий час я цього дотримувалась. Молока трохи більше стало. Але ж від суміші ми так не позбудемось. А я хотіла саме цього.
💛Далі я звернулась до консультанта з гв. Вона перевірила по Вайберу прикладання, розписала схему поступового зняття суміші, але з цим попросила зачекати, поки маля не набере достатньо ваги.
💛Ми провели тест на мокрі пелюшки. А 24 години без памерса ще та жесть, кажу відверто.
Попісів вистачало. Суміш трохи зменшили. Але повністю перейти на гв не вдавалось. Донька не наїдалась. Плакала. Викручувалась. І мені всі довкола казали переходити на суміш.
💛Щоразу, коли я шукала знак аби знайти сили продовжувати це, хтось мені так просто промовляв: «Так дай суміш. В чому пробоема». Навіть ті ж лікарі у пологовому. А репліки родичів на кожен писк малечі «То вона голодна. Дай суміш» віри в себе не додавали.
💛Але я все одно не опускала руки і не забивала. Навіть задля тих нещасних 20 мл.
💛Остання спроба - ще один консультант. Вона принаймні всесила віру, що шось да вийде. І разом з нею, нарешті, вдалося шось вичавити з молоковідсмоктувача. Відтоді мої дні стали схожими на суцільне зціжування. Ще півгодини після кожного годування. І скільки ви думала виходило? 10-15-20 з двох грудей. Тиждень такого життя. Та молочними ріками не пахне. А
💛Я почала давати більше суміші. А вона почала дедалі частіше зригувати. Педіатр сказала - переїдає. Повернулися до тих самих 60 мл. Коли після грудей, коли спершу суміш, а потім швидко груди поки не закричала.
💛А скільки разів починалася відмова від грудей за цей час?! Це важко, але ми з цим впорались. Це вже тема окремого посту.
💛Молока за ці 3 місяці дійсно стало більше. Якби не стало - я б вже плюнула на це гв, дістала б пляшку вина і викурила пачку цигарок. Не тому, що хочу. А зі злості, що нічого не вийшло.
💛Ми все ще на змішаному годуванні.
І, якщо чесно, я рада вже тому, що поки вдається зберегти його🙌

#маломолока
#борьба_за_гв