Не читаю таке, натрапила випадково... Це жесть. Як можна зарізати дитя, яке 9 місяців під серцем носила? Як, як??? Ким же треба бути????
Тут дівчата такі історії описують - як довго дитинка не приходила, які важкі пологи були, як рятують дитину в реанімації, як борються за здоров’я дитини, не сплять ночі, коли хворіє....
Я сама боюся вийти з кімнати на секунду, бо впаде і вдариться... Що ж це за жінки такі????
P.S. От що саме противне - такі стерви ще і носять і родять легко - по туалетах родять і нічого.....
Блін, от недаремно не дивлюсь новин....
@mamaegora_, в мене таке ж відчуття... сльози... напевно, ще через гормони. Дивлюсь на малюка і думаю - що сама би життя за нього віддала, не задумуючись
Боже, в мене сльози.. Я ніколи не зрозумію таких людей, хоча і людьми їх важко назвати !
Дивишся на свою дитину і уявлення вже немаєш, як можна жити без неї, бо любов зашкалює. А це просто взяти і зарізати, пишу і в мене сльози, так боляче чомусь ...