Мої післяпологові коливання настрою вже геть заважають 🙄, вони почали турбувати мене все серйозніше, я лікар до того ж психолог, але насамперед я людина якій властиві емоції, іноді не контрольовані 😅
➰
Зайшла в магазин, бо кортить нових шмоток(с коляскою кататись незручно, я тикалась тикалась, похапцем щось взяла і повісила назад, людей багато, ти якось незграбно пересуваєшся поміж покупців....
➰
Вийшла і сльози полились, просто градом, йду ридаю по вулиці 😭пишу повідомлення чоловіку і думки кручу в голові, які складно систематизувати та контролювати.
➰
Зупиняюсь, роздивляюсь листя, осінь це казкова пора року, фотосинтез добіг кінця, вдихаю глибше повітря, дивлюсь на синочка, він увісні посміхается, радує серце 💙
➰
Тривога зникає, обурення минає, ловлю цю мить, ці барви, цю посмішку, роблю ще декілька повільних та глибоких вдихів. Прийшло повідомлення, від нього, пише що сумує за нами💌ці слова, от те що зараз було потрібно, ну їх ті магазини, ще буде час сходити, не катастрофа. Але чай з м’ятою треба попить 😂🤷🏽♀️