Пост @vitaky про післяродову депресію заставив мене задуматись і згадати, що і мене вона не оминула.…
Пост @vitaky про післяродову депресію заставив мене задуматись і згадати, що і мене вона не оминула. Хоча я весь час стверджувала, що це все бред, як можна грузитись, якщо в тебе на руках таке щастя!! Що ці жінки придумовують собі проблему, що хочуть звернути на себе увагу і тд тп.
Але потім я прокрутила в голові перший місяць свого материнства і згадала, що не тільки єдинорожки літали в повітрі. Гормони - штука непередбачувана. Настрій мінявся сотні разів на день, я тільки в 7 вечора складала себе до купи, щоб вийти з дому, багато з моїх інтересів по життю мені стали абсолютно нецікавими. Якось гуляли з Богданом, він мене діставав питаннями, що з моїм настроєм, а я вручила йому коляску і просто пішла у двір, сиділа там хвилин 15, сама, а потім пішла додому.
Зараз я розумію, що я емоційно нестійка. І я дуже рада, що у мене є цілодобова підтримка - фізична і моральна. Коли є пропозиція вийти на келих 🍷, Він мене просто проганяє, відправив на море і головне - руйнує в корінні яке-небуть моє почуття провини.
Shkurin Nanna·
Мама дочки (1 год)
Мне тоже в первый месяц было трудно, но я бы не назвала это депрессией. У меня просто болели швы, не заживали соски, и все задалбали меня своими советами, муж меня поддержал, но это скорее нервное и физическое перенапряжение. А депрессия в моем понимании это что-то большее, когда не видишь в жизни ничего хорошего, ничего не радует, когда безразлично что происходит вокруг
papka79292·
Я только после года пришла в себя
Дарья ·
Мама сына-младенца
І це супер, що він в тебе такий! Я тут читаю і взагалі деякі чоловіки не підтримують(( і я дуже рада, що мене теж підтримують мої близькі. Але депресія це все ж таки психічне захворювання, а те що в більшості це післяпологова хандра. В мене теж таке відчуття було, але десь в 3 міс, коли почався регрес сну і скачок росту. Коли всі мої очікування, що в мене буде спокійна лялечка, лежатиме у візочку, спатиме по 2 години і тд, розбились об сувору реальність того, що в мене зовсім все навпаки. Тоді Макса не було поряд, а він на відстані не розумів, як це складно, тіпа що там такого, це ж дитина, теж думав що в нас пупсік з реклами. Бо бачив його тільки після народження, коли він реально їв і спав)) Одного разу мене накрило, почала ридати і подзвонила мамі, вона приїхала відразу з роботи і відправила мене на шопінг. І так як я теж емоційно не стійка, мені треба підтримка. А взагалі зараз трошки легше, тому що я просто змирилась, що ось так все і вже не буде по-іншому, треба пристосовуватись і отримувати задоволення)))
Юля·
Мама дочки (1 год)
@shkurin_nanna, @dasha92s, я про те, що я взагалі не сприймала в своєму розумінні цей термін «післяродова депресія», типу як так. А зараз думаю, що якби не вся ця підтримка, то мене б накрило конкретно. Помітила таку цікаву фішку, що як тільки я до чогось ставлюсь категорично, з скептизмом, це обов`язково доторкнеться мене😄 типу злий жарт такий😬
Юля·
Мама дочки (1 год)
@lenka.ua, як справлялись? Рік - це досить довго для душевних переживань☹️
papka79292·
@yulya_21 просто пережила це, не маючи ніякої підтримки (Шукала спокій в літературі,як самій з цим справитись.Для мене це виявилося дуже важко
Юля·
Мама дочки (1 год)
@lenka.ua, добре, що це позаду🙌🏻 бережіться❤️