Дівчата, поділіться, як ви справляєтесь в період криз дітей? Моя останній час 90% часу все не хоче, не буде, ні. Я не примушую ні до чого якщо її поведінка не загрожує її життю чи здоров‘ю. Ну і є певні правила, яких ми дотримуємось завжди ( наприклад, без памперсу на диван чи крісло залазити не можна).Але сьогодні вже я псіханула. Танцювали під дитячі пісеньки і вона то вимагає ввімкнути то вимкнути пісню, на якийсь раз я сказала, що слухаємо останній раз ( вона знає, що останній це останній завжди), попросила вимкнути, я вимкнула, потім ввімкнути- я відмовилась. У неї істерика. Лежить на холодній підлозі, нічого не хоче. Це уже загрожує здоров‘ю. Переношу на коврик. Ні, треба саме на холодній підлозі. Кажу, ок хочеш кричати - кричи- зараз одягну і кричи. Ні. Ні заспокоїти ні переключити не можу. Кричить, щоб пісеньку ввімкнула, пояснень не слухає. Я псіханула, відчуваю, що злюсь, хочеться вкусити її, я на кричала на неї. На цьому моменті спрацьовує вимикач і я ставлю її в кроватку і кажу « покричи скільки хочеш , я буду в сусідній кімнаті, коли заспокоїшся я заберу» і пішла. Через дві хвилини тихо. Підхожу. Знову пояснюю ситуацію, забираю з ліжечка. На запитання чи буде кричати каже ні. Хочу обняти і погладити- відштовхує. Я запитую- мені піти- ні. Ок, лягаю біля неї. Приходить сама, лягає поруч і засинає. Як же добре коли вона ходить в садочок на цілий день. Потім годину я з нею гуляю, годину чоловік, укладуємо спати і все, а на вихідних разом гуляємо. А зараз вона хворіє, ще капризніша, спеціально робить те, що просиш не робити, як би я не старалась попередити істерики - все рівно по 2-3 на день трапляється, що мене аж трусить. Що ви робите в подібних ситуаціях?