Пост правої радикальної мами 🙈

Знаєте те відчуття, коли перед тобою якась щаслива карєристка маматрьох з мотиваційними повчальними промовами, бо вона все встигає - бо вона і виконавець і директор і мама. І вся така усміхнена щаслива і щира. А ти біля неї гімно. Втомлене і можливо з непомитою головою. Запустила себе на її фоні, кароч.

Це круто, але лиш на половину.

Дитина виросте в будь- якому випадку і в тому ніякої супер заслуги нема. Аби лише не заморили голодом)))

Навіть якщо мацьопа не знає що таке цицька (вже не кажучи про ГВ до 2р) і була купана раз на місяць, їла звичайну домашню жирну і смаженну їжу. Або ще гірше - не їла їжу сама ложкою ніколи - а лише пила блендерене з пляшечки - бо так легше. А в 3-3.5р в памперсі( ну в школу ж в ньому не піде!😆) і взагалі її виростила няня (ще з 6 місяців). Бо мама приходить додому о 8, поїсть - а дитина вже лягає спати 🙈

А на вихідних дитина знову з нянею - бо в батьків справи чи особисте життя ... зрештою відпочити хочеться!

і вот вона хвалиться шо вона красівая успішна женщіна і Мать...

Ключова думка жостка. Але вона не в тому, що я роблю «правильно» а хтось - «неправильно». Ключова думка в тому, що таке материнство більше схоже на погони, які вручили в день пологів. Ще одна «заслуга».

По великому рахунку

Пофіг скільки в тебе дітей, якщо ти ними не займаєшся.

Бодай перші роки.

А коли ж іще?