Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Марія
Марія
Мама сына-младенца

Про 2 роддом м. Одеса.❌ Більше туди - ні ногою. І справа зовсім не в лікарях, ці свою роботу знають. Справа в…

Про 2 роддом м. Одеса.❌

Більше туди - ні ногою. І справа зовсім не в лікарях, ці свою роботу знають. Справа в адміністрації.

На роди до мене нікого не впустили. 😡Мені було дуже страшно і я просила лікарки написати заяву про партнерські роди, але вона відтягувала цей момент до пори, коли мене поклали і було запізно.

😐В родзалі я лежала сама. Поруч сиділа лише акушерка і щоразу коли я відчувала схватку - мені хотілось відкрутити їй голову за те, що їй до мене геть байдуже🙄.

Попередньо хотіла епідуралку💉, але поки привели анестезіолога - я вже встигла народити😃. Він зробив мені загальний наркоз і тоді мені наклали шви😱.

Хотіла окрему палату, але їх не було, 😔тож відправили у загальну. І тут 2 роддом став для мене місцем, про яке не хочеться згадувати.

Першу ніч я з малюком👶 лежала сама. 5 вільних ліжок - мамі не дозволили залишитись, аби допомогти. Молока не було, Ромка дуже плакав з голоду. Я взяла його на ручки і понесла у дитяче відділення - довелось пройти два коридори. Слабкість далась взнаки - як тільки я віддала малого працівниці відділу, втратила свідомість‼️. Дякувати небесам, що не впала разом з дитиною. Але про те, що я надто слабка аби залишатись самою з немовлям, медперсонал чомусь не подумав.😡

Далі нас постійно сварили за використання холодильника. Але навіщо в палаті холодильник, якщо в ньому можна тримати лише одну посудину на людину?🤷‍♀️

Родичів👨‍👩‍👧‍👦 впускали лише перший день. Далі не можна - "😷карантин" (як взагалі роддом може працювати в карантин?!)

В середу без попередження закрили санвузол. 😧Санітарний день. З 10 до 16. А шви потрібно промивати щогодини, щоб не почали гнити від виділень. Прибиральниця зжалилась, пустила в душ де була лише холодна вода, підмитись❄️. І на тому дякую.

У малюка почалась жовтушка перед випискою😔. Взяли під лампи. Виявили, що коли він родився то отримав травму ключиці. Прописали...БАНДАЖ НА ШИЮ. При чому написали де його треба купити і скільки коштує. На моє питання яке відношення шия має до ключиці відповіді не було, окрім "я медик, я так бачу". 👩‍⚕️Від бандажу ми відмовились, в результаті у малюка все і так чудово.

Коли білірубін впав до безпечного рівня, нас попросили затриматись ще на день і чуть потримати Рому під лампами💡. На день я погодилась. Наступного дня сказали затриматись ще, бо "так треба", хоча лампи вже не давали🤷‍♀️. Ми з чоловіком підняли скандал - виявилось, що лікарка дитячого відділу мала вихідний і щоб вона не їхала підписуватись нас вирішили деньок потримати.

Під шумок відпустили, але у медкарті понаписували купу діагнозів. 😡 Добре, що нічого з написаного не підтвердилось, окрім кривошийки.

А в якому пологовому народжували Ви? Чи все сподобалось?❓

35

Лучший комментарий

veronicaaaa

Veronika

Мама сына-младенца

Рожала во 2, не понравились только некоторые личности из детского отделения и все. Как я знаю , что мало где Детские отделения - хорошие

Комментарии

korobcinskaya

Екатерина

Мама двоих (1 год, 9 лет)

@ann.deresh так всегда сколько людей столько мнений.

natalea.777

Natalee Shumee

Мама сына-младенца

@ann.deresh Мечникова після ремонту, я була приємно здивована))

veronicaaaa

Veronika

Мама сына-младенца

@ann.deresh, а про 5 наслышана о жутких родах ....

yuliia27

Юлия Коноваленко

Мама сына-младенца

@ann.deresh оо, не, там таких деликатесов не было. Максимум голая гречка. Один раз с котлетой. Я спросила с чего котлета, она говорит с хлеба. Я попробовала и реально с хлеба😁😁 А вообще, я просто ко всем всегда с хорошим настроем и ко мне так же, шутили все, санитарки милые такие, хотя мне все говорили, что хамят. Но мне никто слова кривого не сказал. Даже при выписке не попросили ничего, как это бывает обычно. А в дородовом сказали палата 300 гривен, а я там всего день побыла и мне сказали "ладно, ничего не надо")) мне прямо не верит никто

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@korobcinskaya, так бачу, що один і той самий роддом у кожного по різному сприймається))

sieger

Вика

Мама сына (1 год)

@ann.deresh, черемушки. На космонавтов кажется...

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@sieger, а 7 це де?

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@natalea.777, я теж до Львова хотіла, бо там кажуть не так все печально. Але чоловік не відпустив(

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@anna.prygoda, ого, а мені навпаки за обласний хороші рекомендації казали

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@irina_shi, головне, що пережили це все😫

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@yuliia27, і мені за обласний казали, що там класно) а от їжа у всіх роддомах огидна.

Найбільше мені подобається як вони намагаються впхати булку з маслом всім, і борщ або кашу жінкам після кс...

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@veronicaaaa, мені казали, що в 5 хороше відділення дитяче)

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@lenagrosy1994, бажаю Вам легких родів і здорового малюка)))

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@lotty123, 100%. Я думала хоч в таких місцях гроші не вирішують - все таки з такими малютками працюють. І тут помилилась(

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@ann322, ох, я забула вже за сціджування. Я теж добу за нею бігала.😕

ann.deresh

Марія

Мама сына-младенца

@tatianaf, природні роди чи кесареве?

katiadimitrova0905

Екатерина Димитрова

Мама дочки (2 года)

Я во 2-ом рожала и осталась очень довольна, кроме детского отделения, там все в карман лезут, хотя в первую смену мне попалась очень хорошая медсестра. А то что к вам никого не пускали, то и правильно , это же не проходной двор.

coolgerl86

Наталья

Мама двоих (1 год, 11 лет)

Два раза рожала во 2роддоме,первый раз 11лет назад,второй-1.5года назад.Могу сказать,что врачем довольна,обстановка обычная,детское отделение,что тогда,что сейчас,оставляет желать лучшего.А поводу страха нахождения с ребенком и родов,ведь беременеть не страшно было?!По поводу “заглядывания в карман”,так везде

korobcinskaya

Екатерина

Мама двоих (1 год, 9 лет)

Я двоих детей родила во 2 роддоме и очень много подруг и знакомых там рожали,и всем остались довольны, единственное что в детском отделении была одна тётка которая была очень противная,а так персонал был супер. Я тоже после родов шла по каридору и потеряла сознание,так все сбежались на помощь и предлагали ребенка забрать что бы отдохнула,и целый день приходили спрашивали как дела. Вообщем довольна всем,а насчёт денег я думаю то во всех роддомах гребут что мама дорогая.

luda_staneva

ludmila

Мама двоих (1 год, 4 года)

Рожала в 5м роддоме двоих деток! По договоренности,все хорошо, доктор не отдодила нм на минутк, на третий день выписали домой)Очень довольна этим роддомом и докторами)

mazurina_

Ольга

Мама дочки (2 года)

Забыла написать - ни один диагноз, кроме желтушки , не подтвердился , воротник отменили сразу же после выписки . К слову , с перепугу , мы обследовали ребёнка вдоль и поперёк на 7,8,9й дни ее жизни . И ни один из специалистов не мог понять , для чего такую маленькую девочку таскать по врачам . Так что за вторым хоть в поле , но только не во 2й роддом )))

sieger

Вика

Мама сына (1 год)

Ой... походу все роддомы одинаковые... я в 7 рожала , как под копирку (((

mazurina_

Ольга

Мама дочки (2 года)

2й роддом мой страшный сон. То что они лезут в карман - самое последнее о чем я переживала , готова была платить , что и делала. Детское отделение - ужас ужасный . Диагнозов миллион. Тоже назначили воротник на шею. Ну и деньги деньги деньги . У дочки тоже желтушка была . Лежала под лампой. Покупали кучу медикаментов ( сейчас перечитывая списки лекарств понимаю насколько их было много) . Ну вот например , по 30 шприцов различного объема каждый день , т.е. 120 шт , по 2 упаковки перчаток каждый день . И это самое простое из этих списков . В общем , пока мы не нашли знакомых глав врача , и не изъявили желания пригласить независимого специалиста , они нас не выписывали . В итоге , самый счастливый день в моей жизни - это день выписки на 6й день, а не День Рождения моей дочки !

katystin

Екатерина

Мама двоих (1 год, 11 лет)

Рожала первого в областном, а со вторым попала во 2 , и сделала для себя вывод, что лучше и с первым было идти во 2 , врачи отличные, детское отделение супер, если когда нибудь и решусь , то только во 2)))))

natalea.777

Natalee Shumee

Мама сына-младенца

Я народжувала у Львові. Багато наслухавшись про здирництво теж переживала, однак персонал виявився досить хорошим, допомагали, дурниць не радили, роди партнерські, нас трьох після пологів залишили в родзалі на 2-3 год, ну і лікаря обрали чудового)))

ketvip88

Екатерина

Мама двоих (1 год, 7 лет)

Сына рожала в 1 роддоме и был ужас😱😭даже вспомнить страшно!!!всегда говорила что не ногой туда ,но как говорится не зарекайся!дочку рожала опять в 1 но уже договорилась и все было хорошо 👌

natafka20.09

Наталья Мясоедова

Мама сына-младенца

Я довольна. Деньги они конечно любят... но сожаление о потраченных деньгах только со временем приходит.

Лежала в обсервации все ок. Малый был больше в детском, так как была очень слабая. Просто благодарила за то что он там ночью.

Детские врачи тоже не понравились....

Вообщем 8/10

irina_shi

Ирина

В ожидании первенца

Я во второй роддом попала на сохранение, была там всего сутки, но поняла, что рожать я там не хочу! Немного халатно все и безразлично, первый раз я столкнулась с тем, что бы поставить мне укол, нужно ждать 1,5 часа..3 раза всем напомнить и это при том, что за процедуру, я благодарила. И это только один пример:( может конечно мне так не повезло и еще потому, что знали, что рожать я собираюсь в 5?! Но вышло как вышло(

danuyanka

Яна Дубина

Мама сына (2 года)

Рожала во 2 очень довольна всем , только детское там ужасное отделение !

valentinka352

Валентина

Лежала на сохранении,рожала во 2 .Было ЭКС ,по дежурке. Всем довольна.

yuliia27

Юлия Коноваленко

Мама сына-младенца

В областном понравилось практически всё, кроме еды. Кормят там действительно отвратительно. Но на роды пустили мужа без проблем, даже с удовольствием. Потом после родов без проблем пустили мою маму прямо в родзал. При переводе в палату и переодеться помогли и в душе предложили поддержать. У меня голова закружилась, сразу чай горячий принесли. Маме разрешили ночевать, у меня была отдельная палата. Принесли матрас, кровать, сами все постелили. Гинеколог по 2 раза в день заходила, очень приятная женщина. Хотя отблагодарила я ее аж на выписке и то, на свое усмотрение. Детские медсестры все разжевывали по полочкам. Вообщем я довольна. Роды были договорные.

veronicaaaa

Veronika

Мама сына-младенца

Рожала во 2, не понравились только некоторые личности из детского отделения и все. Как я знаю , что мало где Детские отделения - хорошие

fox_st

Елена

В ожидании первенца

Спасибо вам за отзыв. Как раз рассматривала в каком род.доме рожать(мой 1-й закрыт), а 2-й ближе всего.

anka222

Анна

Мама сына-младенца

Я тоже во втором рожала, детское отделение и вообще все, кроме моего врача, что принимал роды - никакое! Все лезут в карман, помощи никакой, только за деньги. Чтоб расцедить грудь два дня бегала за акушеркой. Впечатление осталось ужасное. Единственное, спасибо доктору, что помог появится на свет моему ребенку, на родах отношение было отличное, роды - договорные

ekaterinagorokhova

Екатерина Горохова

Мама дочки (1 год)

Подруга рожала во втором роддоме и тоже осталась очень не довольна! История похожа на вашу!

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її…

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу. Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць і тут заповітні 2 полосочки ... усе немов у казці. Я була на 7 небі від радості та щастя. Я відчувала себе мамою з перших днів, коли дізналася, що вагітна. Це була запланована , підготовлена вагітність. Я здала усі аналізи з чоловіком ще до весілля. Ми були розписані пів року а пізніш одружилися. І ці пів року я приймала протизаплідні таблетки ( так прописав лікар) приймала вітаміни і проходила обстеження . Лікар сказав після відміни плануємо адже ти здорова. Ми так і зробили. Вийшло, що завагітніла я відразу в перший цикл після відміни. Вагітність протікала добре, однак на 4-6 тижні я захворіла. У мене дуже боліло горло, ніс, температура була 37.2. Лікар сказав, що це може і на вагітність бути температура, але треба виключити вірусний грип. Я пішла в місцеву лікарню , там мені сказали, що нічим не можна лікувати. Лише деякими рослинними препаратами, як виключення. Я прийшла в норму десь за тиждень. Далі все було нормально.12 тиждень вагітності - плід розвивається добре. Однак вночі мені сниться сон, якась жінка говорить, що я не виношу це маля, що я або народжу і воно помре, або ж не доношу до 9 місяців. Я прокинулася зі сльозми, розбудила чоловіка. Він мене обійняв, говорить, все буде добре, це лише сон. Шо куди ніч туди і сон. Що це нормальний страх вагітної жінки за маля. Ішов 17 тиждень. Я відчула перші поштовхи маля , і навіть чоловік відчув. Це таке щастя. Словами не передати. Пам'ятаю досі, це була середа, ми мали їхати дізнатися стать дитини. Я прокинулася в поті. Мені знову снився сон, однак я не змогла сказати чоловіку, я не хотіла портити такий щасливий момент. Мені було страшно, чесно, уві сні я зайшла в приміщення, там було все незнайоме. По центру кімнати стояло ліжко, на ліжку сиділа дівчина і водила руками по моїй стороні( чомусь я почала кричати, шо це моє ліжко , що ти робиш???) в той момент я відчула біль , впала на коліна, у мене почалася нудота, я побігла в туалет і настільки все було чітко, неначе вживу. Я запам'ятала усі деталі, навіть що плитка в туалеті була жовта. Далі мені сниться шо животика уже немає, я плачу, а дівчина каже - усе, не буде більше болі. Я прокинулася і побігла вмитися. Мені було страшно. Я розуміла, що щось зі мною не так. Ми поїхали в лікарню. Я лягла на кушетку в очікуванні, ну хто ж там, дівчинка ? А може хлопчик? Мені так хотілося швидше почути ... а лікар сказав - це погана вагітність. Чоловік питає - що це значить? Він говорить- у вас у дитини вода у мозку. У мене був ступор. Чоловік заплакав... і мені стало так тяжко дихати. У мене весь світ провалився, мені було боляче, що мій чоловік плаче, що я нічого не можу зробити, шо моя дитина, з котрою я розмовляла, по словам лікаря не могла мене чути. Лікар каже- чому ти не плачеш? Трясе мене бо я не ворошилася. Я заплакала лише в машині , кричала до Бога, за що ти так зі мною, я ж нікому не бажала зла! Я любила дитинку більше за все на світі і ти її забрав! За шо ти караєш мене? Мене направили на мед комісію де діагноз підтвердили. Мене завезли в дивну лікарню. Я зрозуміла, шо це не роддом. Щасливих лиць там не було. Медсестра каже - шо з тобою? Я відповідаю: щось не добре. А вона - ну це понятно у нас всі такі тут. Ви знаєте про лікарів у мене до того була ше більш менш хороша думка, но те, що відбувалося далі, не входить ні в які рамки. Лікар забрав мого чоловіка на розмову, як потім виявилося- він сказав, що якщо чоловік залишить мене, то мені буде легше морально і якщо він хоче щоб я родила швидко за 2-3 дні то треба за один укол віддати 5.000 грн. А якщо два тижні то 2000 грн . Мій чоловік був розгублений, звичайно , в такій ситуації людина не може тверезо оцінювати ситуацію і згідна на будь яку ціну аби з коханою людиною все було гаразд. Коли я кричала на лікаря чому мені не можна бути з чоловіком? Він сказав - для його буде краще. Мене забрали , сказали ходи у перевязочну, ми просто подивимося. Мені було дуже боляче, шось вкололи всередину там. Завели назад у палату, сказали будеш родити покличеш. Я кажу: а як я знатиму коли я робитиму? А Медсестра каже - буде чути на вулиці. В палаті було дуже холодно, це було перше шо я відчула, я лягла в ліжко, мені болів живіт як перед місячними. Цілу ніч я лежала, під ранок знову шось вкололи , дали жменю таблеток. І тут воно почалося... не буду описувати бо це зрозуміло лише тим хто народжував штучно і тим хто знав що дитину на руки не візьме. Цю біль я відчувала довго в нічних кошмарах. Мені дуже хотілося шоб поруч хтось був, мені було дуже страшно. Страшно залишатися з бідою на одинці. Це вбиває ... я зайшла в туалет а там жовта плітка, я впала на коліна як у сні. Я кричала, шо ти знущаєшся наді мною. Навіщо ? Я просила побути поруч когось - вони відповіли - ми шо дурні? Я казала що в кошельку гроші візьміть , лише посидіть поруч! Ніхто! Ніхто не хотів поки не побачили мене біля унітазу відключеною! Вони покликали лікаря і той якось привів мене до тями. Лише одна жінка з усієї лікарні 10 хвилин побила мені в таз на спині бо це рятувало під час схваток. Вона казала, шо мій таз зараз розходиться тому така біль. І знаєте, прийшла інша Медсестра накричала на ту, сказала ти здуріла? Що ти їй робиш , вона нехай сама сидить . Звідки така ненависть? Я осталася знову сама, я кричала , просила про допомогу, кричу шо вот вот народжу. Мені сказали терпи бо занята перевязочна де ти маєш родити. Уявляєте стан мій, коли я вот вот народжу і розумію, шо мій мозок не зможе справитися з тим, шо на моїх руках опиниться дитина на 18 тижні розвитку. Нарешті вкінці кінців мені сказали вставай і ходи , я кажу не встану! Не можу, мені боляче!вони поклали мене на кушетку і повезли. По дорозі я бачила ікони, там було таке місце де такі жінки як я молилися за своє життя. Я спитала в Бога, за що ти так зі мною? Завезли мене до лікаря , всі робили своє, хтось розказував шо їв, хтось говорив по телефону, а рижа жінка Медсестра кричала на мене з матами чого я кричу. Я родила в той момент коли лягла на крісло, це було швидко, я відчула як моя дитина упала на землю. Лікар сказав - забирайте " оте" я не можу на таке дивиться. Я побачила, як вони Замотали мою дитину в тряпку з підлоги і винесли... анестезіолог хотіла робити наркоз , я кричала вже сама не пам'ятаю що. Мені було страшно, шо раз темніє в очах я не зможу контролювати те, що вони будуть робити. Я боялася настільки, що мені було тяжко думати навіть. Коли я прийшла в себе, уже в палаті , я почула , як медсестри спілкувалися між собою. Говорили, що нехай хтось залишиться з нею, бо вдруг " загнеться" ше винні будемо . Говорили а де її чоловік, чого не був з нею. Я знайшла телефон під подушкою бо сховала перед тим, як все це сталося. Набрала до чоловіка і за 9 хвилин він був уже поруч. Пам'ятаю, що лікар просив могорич, бо був день ангела його, гроші просили медсестри, бо все бігали біля мене. І я не мала сили навіть сказати не давай їм грошей. Коли я прокинулася вдруге то виявилося, шо кожна отримала по 200 грн бо такий тариф, і так далі. Ви можете уявити? Чому у нас такі жорстокі люди? За що вам платити? Вибачте, що пишу з помилками, просто пишу те, шо на душі, не думаю, як то правильно. Я думаю ви зрозумієте ... Після того звісно життя моє змінилося. Змінилося відношення до усього. Змінилася я. Мені часом так хочеться вернутися в те безтурботне життя. Де мої рожеві окуляри рятували мене від усього. Три місяці я жила з фізичним болем у снах. Прокидалася зі страхом , мені було страшно спати без світла бо це нагадувало мені, той момент коли потемніло в очах і мені стало страшно... Пройшло 8 місяців. Сни бувають коли стрес. Біль в серці та страх . Я планую вагітність , але хочу планувати з своїми рожевими очками. Де світ добрий та щасливий. Дякую, хто прочитав. І надіюся, що той, хто втратив маля, зрозуміє, що не один. Бо мені ця підтримка була необхідна. ❤ 🙏🏻

Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим…

Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁

Мені з дитинства хотілося мати рідке ім'я щоб я не могла зустріти свою тезку. В результаті 2 однокласниці, 1…

Мені з дитинства хотілося мати рідке ім'я щоб я не могла зустріти свою тезку. В результаті 2 однокласниці, 1 одногрупниця, по сусідству бабуся, навіть колишню мого чоловіка звати так само як мене. З дитинства мені моє ім'я не подобалося, у 18 навіть змінити хотіла, але навколо це б не зрозуміли, інакше мене б всеодно називати не стали, тому далі подачі заяви в рацс на зміну імені це не зайшло. Зараз я вже звикла до свого імені, ніяк інакше мене і звати не може, хоча те що воно мені подобається, і те що я всеодно не мрію його іноді змінити сказати не можу. І сестрі моїй її ім'я не подобається, бо вона хотіла якесь жіноче ім'я, а її звати Олександра, і часом її називали Саша, навіть Шурік, як хлопця, і їй це дуже не подобається. А сьогодні у програмі хто зверху було запитання : "Скільком відсоткам жінок не подобається своє ім'я?". І опитування показало, що лише 13%. Що справді нас, тим кому можна сказати батьки не вгодили з ім'ям так мало? Вам подобається своє ім'я?

Всесвіт всередині мене змінює світ навколо. . Дівчаточка, у вас були проблеми з пам'яттю? Що робити? 😊 . 😂 Почалися…

Всесвіт всередині мене змінює світ навколо. . Дівчаточка, у вас були проблеми з пам'яттю? Що робити? 😊 . 😂 Почалися проблеми з пам'яттю, або, як мій тато каже: "то ти не уважна! " Трохи образливо. Але я нічого з цим поробити не можу. Якось хотіла дістати з тумбочки овочі на страву, а відкрила тумбу з каструлями і сиджу дивлюся як баран на нові ворота. Не можу зрозуміти що я там хотіла взяти. А ще було, що поперлася у вихідний в магазин, який в неділю не працює. Поцілувала двері і поїхала додому. Була в банку, відкривала рахунок. Взяли паспорта - робили копії. На наступний день телефонують - ви забули документ. Бляха! То нормально!?? Я взагалі не пам'ятаю як мені його віддавали... Єдине, що згадую - як сильно хотілося до туалету! 😂

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…