Ще питання, що для Вас була сама непотрібна річ,яку ви купили, коли зявилась дитина?)
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
Вибачте, але я ніколи не зрозумію мам, які нервують через карантин, тільки тому, що закрили садочки і школи. Часто читаю фрази: "Я зійду з розуму", "І що? Мені тепер розважати дитину?" і т.д. Я вважаю, це верх дибілізму. Це ж ВАША і тільки ваша дитина, плоть і кров. Вам апріорі повинно бути цікаво дивитись, як вона росте, розвивається і тим більше, як проводить вільний час і чим цікавиться. Я все розумію, іноді, хочеться спокійно попити чай чи прийняти гарячу ванну, але для цього достатньо попросити чоловіка/маму/свекруху/сестру/подругу посидіти пару годин з дитинкою, щоб "перевести подих". Цього достатньо, якщо дитина бажана і ви її любите, адже нормальна мама сама не зможе лишити дитину надовго,бо сумує вже, коли виходить за двері. І, так, пам'ятайте, ви жінка і мама, якій не можна пробачити холодність та дратівливість відносно своєї дитини, адже це у чоловіків психіка не витримує, та і погодьтеся, більшість чоловіків не так прив'язані до діток, як мама. Любіть більше дітей, а не себе. . P.S. це не стосується жінок, які одинокі і вимушені багато працювати. #незадоволенікарантином
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Виктория·
Мама дочки (1 год)
А у меня ,наоборот, еще в роддоме смесь без причины навязывали)
Ирина·
Спасибо за пост! Вы описали мое состояние после родов. Я была цвета асфальта, но упорно продолжала сидеть на кровати с висящим на груди 24/7 ребенком и ревела! Ревела не переставая 2 месяца, потому что не все так легко получалось, потому что гормоны, потому что он не спит от слова совсем и все время плачет, потом что депрессия от этого всего. На меня смотрели как не умалишённую, а я реально чувствовала себя недо мамой из-за проблем с ГВ. И когда мне уже просто мягко намекали "может смесь" я впадала в истерику и кидалась на людей. Сейчас вспоминаю, аж страшно за себя становится. А это все реально вбитые на курсах "истины" если ты не кормишь грудью ты не мать! А сейчас понимаю мир бы не рухнул, и все было бы ок. Но сейчас ребенок при виде бутылочки впадает в истерику))) и ни в какую сосать из нее не хочет)
Елена·
Мама дочки-младенца
@vikysik9416 о так, в пологових вони це діло люблять, але нам пропонували, а ми відмовились, а як виявилось це було вже приписання лікаря, про яке вона не обмовилась і в результаті мала вагу втратила, жовтушка і т.д. я про це вже писала
Julia_nazarenko·
Мама сына (1 год)
полностью с вами согласна, что если ребенок на ив, то это не значит, что женщина плохая мать. у меня, к сожалению, так случилось, что после тяжелых родов не было молока, ну вот не было и все...и что, теперь ребенку голодать нужно было? пришлось кормить смесью. да, жаль, конечно, что не получилось с гв, но ничего, все живы-здоровы)
Виктория·
Мама дочки (1 год)
@teyalenitos Ну так до 10% от веса при рождении это физиологическая потеря)
Мы тоже 300 грамм потеряли, но это норма)
И желтуха новорожденных это физиологическое состояние
Елена·
Мама дочки-младенца
@irina.lo я дуже за вас радію, що в вас все вийшло, я така ж була, добу на грудях і годувала півтора місяці тільки в одній позиції годувала, сидячі з під руки, тому самий складний 2 місяць життя донечки вночі майже не спала, бо поки погодуєш, потім закачати, а потім животик і знову поки закачаєш. Тільки в три почали лежачі їсти, а в чотири вже можемо і просто на руках поїсти, тому можна гуляти і якщо щось не бігти як навіжена додому.
Елена·
Мама дочки-младенца
@vikysik9416 так то воно так, але донечка маленька народилась і втрата ваги була значна в тому плані, що одні ті й самі показники білірубіну більше діють на меншу вагу, тому критична цифра вже складніше діяла на мозок
Who knows·
Вот именно из-за этой бесконечной пропаганды гв я издевалась над собой и ребёнком 4,5 месяца.
Алина·
А я изначально решила,что если получится,то буду кормить,а нет,так ничего плохого в ив не вижу.И все получилось почти сразу ттт