Все одно вже плачу.... Все одно не легше... Мені соромно перед тобою, моя мишенятко, що я не…
Все одно вже плачу.... Все одно не легше... Мені соромно перед тобою, моя мишенятко, що я не вберегла тебе, що не змогла дати життя... Пробач за все мені, пробач... Я ніколи не візьму тебе на ручки і ти ніколи не відчуєте,як я тебе люблю... Я ніколи не торкнуся твоїх пальчиків,не поцілую пахучого тільця, ти ніколи не відчуєш всю ніжність маминого серця..
А в мене 4 серця. І одне з них порване на шмаття, те серце,яке мало б належати тобі і стукати заради тебе, воно розірвалося в ту мить,коли тебе нестало і кровить і болить, і не заживає... І не має відповіді,як спокутати вину перед тобою. І не має сили,які б тебе повернули час назад, повернули тебе... І не має тієї мотивація,яка б мене могла втішити... Я навіть померти за тобою не можу... Крихітка моя, ти назавжди зімною. В моїй душі, в серці,що розбите, у кожній моїй клітинкі... Прости,що мама тебе не вберегла...

ріка·
Мама дочки (2 года)
@kaankara2 одно дело прожить горе, другое-плюсовать к горю свою выдуманную вину(
ріка·
Мама дочки (2 года)
@dochechki каждый видит поддержку сквозь призму себя
Я сказала то, что мне надо было услышать в такой ситуации
Я правда не хотела сделать хуже