Стала помічати,що в доньки п'яточки ніби «завалюються» всередину.Вичитала,що це може бути вальгусна деформація стоп,але одні пишуть про масажі,ЛФК,ортопедичне взуття і т.д.,а другі пишуть,що це норма до 4 років,приміром,і треба більше ходити босою по різних поверхнях.Ясне діло,що я піду до ортопеда👌Але хто що чув із цього приводу?
Именно такое как на фото это вальнусна деформация.Клиника Игнатьева в помощь вам,они революционеры в это,но очень и очень дорого процедуры.
Мені здається, що треба робити массажі і тд. І не затягувати, а йти швиденько до лікаря. Поки дітки маленькі, ще можна все виправити
Нужно проходить курс массажей и подобрать правильную обувь. Если вовремя этим заняться, то все исправится.
У нас месяцев в 6 заметили предрасположенность к этому, обувала дома боссоножки, делалм массажи, сейчас все ок, но нужно следить за этим.
Нам в германии врач ортопед сказал что до 6 лет ноги формируются. До 6 лет, он нас даже видеть не хочет 😀
@niki.niko4ka,це фото з інтернету,у нас не так сильно,тобто зовнішня частина стопи не піднімається.Дякую
@viktoriyapon,ой,Віко,я навіть не уявляю,як можна робити ці процедури,коли вона в мене чужих людей на дух не переносить😂
@belka3333, дякую,не думала,що в такому віці можна побачити схильність до вальгуса😨
У нас такая же фигня. После моря все прошло. Заметила, что это происходит если дома ходит босиком, у меня просто гладкий пол, без ковров. И если ходит целый день и дома и на улице в обуви. У нас профилактическая обувь с супинатором, каблуком Томаса и жестким задником. То все приходит в норму. Потом опять. Неделя босиком дома и видно, что заваливается. Наш врач будет в сентябре.
@aleksa_olivia, оце я розумію😂😂😂До 6 років розслабила,мать, свої накачані булки і можеш не переживать,а тут...😚
@tane4ka_2232, у Лив просто ноги были в принципе как на картинке.. сейчас без всяких массажей и обуви они стали сами по себе нормальные
@aven, у нас минулим літом,коли Злата вчилася ходити,взуття було теж із твердим задником,супінатором і каблучком Томаса,а цим літом купила без усього цього,щоб ніжки самі розвивались,а тепер думаю між зв'язком взуття-вальгус
Нам поставлен такой диагноз. Массажи, обувь, физ нагрузка. Сделала один из трёх курсов массажа пока, не вижу изменений
@tane4ka_2232, нет связи между обувью и вальгусом, это недоразвитость мышц ног пока дети не на регионализм их
@tane4ka_2232 якщо чeсно то замітив наш дід,можe пів року назад,алe я нe прeдала значeння,бо він худий і ніжки якісь трохи начe криві,то я думаю що само пройдe,алe поки що бeз змін,от і думаю можe до лікаря трeба.Просто я у дитинстві тeж була кривонога і само пройшло батьки нічого нe робили.
@tane4ka_2232, да, они были вовнутрь слегка. Вовремя заметили, поэтому когда начал становится на нодки и ходить, обували дома, и прошли несколько курсов массажа.
Мы недавно были у ортопеда по этой же причине. Он сказал, что небольшая деформация, это вариант нормы в нашем возрасте. Но чтобы не усугубить ситуацию, нужно носить обувь с твердым задником, закрытым носком и хорошим супинатором.
@tane4ka_2232, ходить босиком по неровным поверхностям, бегать прыгать, лазить по лесенке, велосипед. Короче больше активности босиком
Нам тоже самое ортопед сказал сегодня. Массаж, плаванье, занятия на фитболе и обувь с кабл томаса. И невропатологу показать.
У кого є родичі в Росії? Мої (трохи далекі, але є) це п…ц 🤬 Читаю російських мам - це п…ц🤬 А найгірше те, що читаю для того, щоб нарешті почути, що у них так п…ц гуманітарна катастрофа і економічна криза, а вони, с…., планують відпустки і вірять, що це маленький спад перед величезним підйомом 🤬🤬🤬 Невже у них реально і досі нормальне життя, а нам лапшу вішають? Хто знає з перших уст як там?
Пост не по темі,але це вже крик душі.Соромно,але...Така проблема-чоловік у моїй і синовій присутності пукає,причому демонстративно.Я йому кажу,що це вкрай не етично,що це неповага.Я його не сприймаю вже всерйоз.Не хочу з ним інтиму.Порадьте,що б ви робили в такій ситуації.
А це нормально, що мої діти не знають що таке мобільний телефон і планшет? В руках ніколи не тримали🙈
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Валерія Волошенко·
Мама сына (1 год), беременна (39 нед.)
Мы недавно были у ортопеда по этой же причине. Он сказал, что небольшая деформация, это вариант нормы в нашем возрасте. Но чтобы не усугубить ситуацию, нужно носить обувь с твердым задником, закрытым носком и хорошим супинатором.
Samadhi·
Мама двоих (1 год, 1 год)
Нам тоже самое ортопед сказал сегодня. Массаж, плаванье, занятия на фитболе и обувь с кабл томаса. И невропатологу показать.