Вчора на ютюб-каналі доктора Комаровського з'явилось нове відео випуску ШДК. Одна з тем - "Міфи про постільний режим". Головна теза: постільним режимом ніякий хворобливий стан не лікується (виключення перераховуються), а в деяких випадках ще й посилюють прояви хвороби.

І я згадала свій місяць на "збереженні"... Всі знають, що таке це саме "збереження". Це коли ти цілий день просто лежиш, причому часто на ліжку з провисаючою сіткою (як у мене було), спина буквою зю, тупиш в телефон (а що ще робити?), іноді виходиш поїсти і в туалет.
Ні, я розумію, що є стани, коли реально хочеться відлежатись, відпочити, але ж не місяць!
Пару днів я дійсно відлежувалась. Але на 3-4й день у мене почала нити спина (саме від лежання), дуже хотілось рухатись, щось робити, як мінімум зарядку, чи хоча б прогулятись, ніжки розім'яти. Але у роддомах зазвичай навіть місця для прогулянок немає! А як щодо свіжого повітря? Дитині вкрай необхідний кисень! А де його взяти, коли у маленькій палаті співіснують п'ять дівчат?

І я вже тоді замислилась над тим, чому жоден лікар за всю мою вагітність не сказав, що помірна фізична активність дуже важлива. Не спитав, чи роблю я зарядку, чи достатньо я гуляю на свіжому повітрі. Хоча усіляких інших рекомендацій, що мали опосередкований вплив на моє (і моєї дитини) самопочуття, я наслухалась вдосталь... І у відділеннях, жіночих консультаціях висять рекламні чи соціальні плакати, чи статті із журналів про важливість фізичної активності для вагітної жінки, про басейн, йогу, фітнес, танців для вагітних, але самі лікарі цю тему якось оминають.

Чому? Мені це не зрозуміло. А що ви думаєте з цього приводу?
П.С. Для себе я вирішила тоді діяти на свій розсуд і слухала лише своє тіло. Робила якусь мінімальну розминку в палаті чи виходила в коридор, відпрошувалась "в аптеку" чи "в магазин", а сама йшла на йогу. А коли відпускали додому - займалась з Машою Єфросиніною (є в неї цікаві тренування для вагітних ;) ). І мені було прекрасно!!!