#історіяпологів #багатобукав
Одразу попереджаю особливо вразливим не читати!)) Деякі моменти не для слабких;)
.
Певно потрібно розпочати розповідь ще в минулого четверга, коли я поїхала в ЖК здавати аналіз сечі. Зранку в мене був чудовий настрій і бадьорість. Вирішила пройтись по парку. В результаті намотала 6000 м. Під вечір камянів живіт і чуть занило внизу живота. В п'ятницю вдень відійшла пробка не надто приємного кольору 😖😝 і після цього до ниття внизу живота додалась біль в поясниці. Терпима досить. І періодичність 20 хв. І так весь вечір і ніч. Вранці в суботу мене чуток вирвало. Їсти не хотілося. Пробка продовжувала виходити. Ніч на неділю перейми були вже досить такими "прикольними", заснути не виходило вже, ну думаю "вже скоро значітЦа"🤗😄 в неділю вранці пройшлася до магазину і розумію по годиннику, шо ці перейми точно не 20 хв, а вже 15. Прийшла полежала. А лежати набагато боляче. Сук думаю:"і шо це люди ходять з такими переймами через 20-15 хв неділями? Ваще не прикольно". Кожні півгодини до 15:30 інтервали відпочинку скорочуватись, а перейми були такі ух вже, дихати дихалось, але вже хотілося шумно мичать))) і поясниця нила і вже просто боліла, бо інтервал між переймами скорочувався і вже відпочити і відволікатися не виходило. Коли було вже меньше 10 хв між переймами викликала швидку. Сестра труханула і з жахом в очах:"Шо?? Всьо???" 😨😱 почала теж збиратися)) поки чекали швидку вона трясущимися руками викурила цигарку, а може і не одну)))
В полоґовому N 1 (Житомир) я ні з ким не домовлялась. Черговий лікар-жінка Кіра, навіть дівчина я б сказала)) одразу мене оглянула і видала:"мммм да відкриття 2 пальці, але схваткі слабкі " . Шо га?? 2??? 😕я так розраховувала хоча б на 4😣 о горе мне горе😿 . Потім ця ж дєфочка сказала "зараз вскриєм води і потроху будемо стимулювати". Поки завели мене в родзал, поки акушерка забрала речі і медикаменти для пологів, поки то да сьо. Я собі ще встигла попригати на фітболі😃 збулась моя мрія ідіота - попригати на фітболі перед пологами 🤣😂#наївна Хоча боялася, що він піді мною лусне))) шутка лі +20 кг 😲
.
І тут заходить та дєвочка проколювати пузирик. І ось починається саме цікаве. Ні не біль. Спускання вод взагалі не боляче було. А от коли лікар побачила колір вод, вона молодець, вигляду не подала, але со вздохом сказала "води з меконієм єто ні есть хорошо"🤔 Потім почалося...а плід то ще високо, да ще КРУПНий він 🤦‍♀️, а родова діяльність заслабка, шийка не готова, а дитина вже страждає 😐 а Вам 34, а у Вас перші пологи...ну це вона говорила ще спокійно. А от коли позвали ще одну лікарку, то після огляду мене в неї було таке обличчя, наче з мене хлеще відрами кровіщща, і всьо настільки погано що ппздц !!! клянусь, якби я була більш сентиментальна, то вже б на тому кріслі кричала "спасіть дитину!" і мотала б соплі на кулакі в істєрікє🙄 НО! Я вірю в силу акушерської трубочки для прослуховування серцебиття дитини, яке казало нам, шо з дитиною все нормально серце б'ється (так хочеться написати продовження "колеса крутяться")))
Поохали вони вдвох і кажуть пропонуємо КС, бо при ЕР ми не гарантуємо в якому стані народиться дитина. А так, ми дістанемо здорову дитину. Ну от хто стане ризикувати? Я ні. Навіть не дивлячись на те , що не хотіла ні КС, ні тим паче Епідуралки. А тут сталося як кажуть , подвійне комбоо)))
Окремо треба відмітити роботу анестезіолога 🙋‍♀️. Вона детально розпитувала про травми спини, як переношу анестезію. Звичайно, що це її обов'язок, але мені така дотошність сподобалась 😎 потім детально шукала місце куди вколоти, сто раз нагадала мені не рухатись. І вже під час операції ні на мить від мене не відходила, постійно запитуючи про мій стан. Респект.

.
Маленьку мою 😍 дістали швидко...і мені кажуть:" Вітаємо у вас хлопчик!!!" ШОООО??? Тобто хлопчик?? В мене дівчинка!! Вони "Що серйозно? Ну зараз..а так да дівчинка " 🤣😂 шутнікі блін))) така красуня розовенька з шевелюрою Леонтьєва)) її витерли, я її поцьомала і понесли в палату сестрі.
.

Операція продовжується і в якийсь момент я відчуваю, що мене зараз вирве...мені стало різко погано, язик не слухався...анестезіолог починає тормошить мене..що з тобою..я насилу вимовляю "мені погано...блювати"...в голові якийсь туман...розумію, що йде операція, а мене вивертає..
Ну всьо думаю ща захлибнусь рвотними масами і тю тю Наташеньки не стане...клізму мені не робили Анестезіолог повернула мою голову разом почала казати колезі, щоб підкрутили щось в капельниці. Каже мені дихай глибоко це від анестезії така реакція.....пару раз бекнула і ..фух наче попустило.
Потім палата. Ніч. Сон. І да, трусить наче від холоду. Буває. Вранці я вже потроху ходила. Да, живіт болить, але це не та біль від якої хочеться кричати. Спина не болить. Так що зовсім не жалкую про КС.
.
Всім вагітним побажаю легких пологів і прислухайтеся до своєї мамської інтуїції🤗😘🙋‍♀️