Сьогодні моєму меншому був місяць🤗🌸
От згадую старшого в цьому віці - то, якщо чесно, я боялася приходу ночі.. Хоч в мене повний будинок помічників, але от вночі я нікого не будила і вставала сама, і годувала, і носила.. Коротше, якось важкувато було.
Ні, старший (як і менший) не мав коліків, не плакав, не кричав, просто деколи не хотів спати)
Зараз я це по-іншому сприймаю. Не хочеш спатки - ідем до компа, замотуємося в ковдру вдвох на директорському кріслі нашого татка і дивимось "Зоряну браму"😊
Правду кажуть, що найважче - це перейти з стану "без дітей" в стан "з дитиною", а зміна кількості останніх особливу роль не грає☺️
П. С. Довгий час я візуалізувала картинку - нове авто і мої діти в своїх автокріслах..Ніби нічого особливого, але важливо. Збулося😉
@victoriavasyliv теж хороший варіант)
Нам краще відразу відстрілятися, бо поки живемо з моїми батьками в селі. Тут для мене перспектив в роботі нуль, а з дітьми і домашніми справами батьки допомагають. В майбутньому за кілька років плануємо перебратися під місто в свій будинок, отам вже можна буде розвиватися і мати нормальну роботу, і з трохи підрослими дітками буде легше)
@_mommyoflittleboy_, ну зважаючи що малому вже 1.8, то ще одна вагітність означатиме що я випаду з життя на 2+ ще 3 роки. Я можу забути про свою професію після 5річного простою!) краще вже повернутись в 2 і наступну вагітність хоч трошки пропрацювати. Тоді можна буде знову перепочити від роботи)
Ото правда. Я дуже важко звикала до того що більше не буде по-моєму. І розумію що тепер коли звикла, то можна і другу дитину. Але не наважусь бо ще 2 роки в декреті на переживу)