Відомо, що недоношені малята та дітки з малою масою тіла потребують більше енергії для розвитку, оскільки їхні системи…

Відомо, що недоношені малята та дітки з малою масою тіла потребують більше енергії для розвитку, оскільки їхні системи незрілі, зокрема, шлунково-кишкова система, нервова та сечовивідна. Для набору ваги таким діткам важливо не переохолоджуватися, тобто не витрачати свій ресурс на підтримання температури тільця. Саме тому передчасно народжених малюків додатково зігрівають. Цікаве дослідження організувала група вчених зі США. Вони вимірювали температуру тіла малюків під час і після методу кенгуру (Kangaroo care) та перебування в інкубаторі (спеціальному боксі). Дані неймовірні! Температура пальчиків ніг була вищою під час контакту шкіра до шкіри, ніж коли немовлята знаходилися в інкубаторі. А температура грудної клітини матері відповідала температурі тіла малюка 5 хвилин після припинення методу кенгуру.

Проте у нашій державі немовляток відігрівають переважно в отаких інкубаторах. Хоча вище згаданий спосіб передати тепло доступніший, дешевший та дієвіший. Завдяки йому недоношені малята можуть стабілізувати дихання та сердечний ритм, бути спокійнішими, набирати вагу та рости швидше, відчувати себе у безпеці, засвоювати грудне молоко. І він, до слова, законодавчо закріплений Міністерством охорони здоров’я України у «Протоколі медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні» № 584 ось уже як 10 років.

То в чому ж полягає цей кенгуру та з чим його їсти? Хто може його втілити в життя і що для такої теплопередачі потрібно?

Нетрадиційний, але ефективний, спосіб догляду за дітками з малою масою тіла застосовують після стабілізації їхнього стану. Тобто вже за півгодини, якщо з дитинкою все гаразд, її можуть викласти, шкіра до шкіри, на живіт мамі чи татові, бабусі ітд. (якщо мама на це згідна). Принагідно згадаю, що у 1991 році було проведено дослідження, яке довело, що контакт шкіра до шкіри є безпечним навіть для крихітних недоношених діток із нестабільними показниками.

Важливою також є готовність і бажання мами та родини доглядати малятко чи малят за цією методою. Чудово було б отримати індивідуальну консультацію щодо кенгуріння прямо у відділенні новонароджених. Тож персонал медустанови має пройти курс навчання щодо оволодіння цим методом, а у самій лікарні повинні бути створені відповідні умови для впровадження Kangaroo care.

Не менш важливим є дотримання критеріїв готовності і самої дитинки:

«1) скорегований вік дитини більше 32 тижнів;

2) маса тіла дитини більше 1000 грамів;

3) відносна соматична стабільність;

4) наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі;

5) здатність реагувати на зовнішні подразнення та стимуляцію;

6) бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини».

Дуже цікава наукова розвідка була проведена у 2002му в Канаді. Немовлят віком від 32 до 36 тижнів кенгурили за півгодини до та через невеликий проміжок часу опісля процедури забору крові з п’яточки (heel lancing). І контакт шкіра до шкіри благотворно впливав на малюків, очевидно, послаблюючи біль від вколювання.

Повернемося до Протоколу. Зауважу, що для вдалого впровадження методу кенгуру з боку медичного персоналу варто всіляко сприяти матері, надаючи їй інформаційну, психоемоційну та практичну підтримку у догляді за малюком. Сюди також входить і вільне відвідування іншими членами родини породіллі для участі в контакті шкіра до шкіри та обмін досвідом із іншими мамами, які послуговувалися Kangaroo care. І, звісно, моніторинг загрозливих станів у дитинки («нерегулярне і неадекватне дихання; епізоди апное; зниження активності дитини, пригнічення; знижений апетит; виникнення судом або збудливості; діарея; часті зригування»), спостереження за немовлям у випадку короткочасної відсутності матері та професійна допомога із грудним вигодовуванням, що сприяє швидшій адаптації малюка до позаутробного життя.

І наостанок. Науково доведено, що дітки, яких кенгурили, показали вищу опірність зовнішнім негативним подразникам та кращий рівень розвитку в ігрових ситуаціях (дані за 2016 рік).

Ось сюжет щодо успішного впровадження контакту шкіра до шкіри в одній зі столичних лікарень. Уточнення – у єдиній(https://www.youtube.com/watch?v=9L7IyRLpaV8). Знаєте, можна провокаційно завершити статтю запитанням «Ну чому так все несправедливо?». Але мета її не така… По світу Kangaroo care широко застосовують, оскільки він, як ми бачимо, дає неймовірні результати:

- дитинка краще спить та менше плаче, а частота апное падає;

- мама відчуває себе спокійно, адже вона компетентна у власному материнстві;

- і саме тому їх швидше виписують додому із подальшим кенгурінням.

Тож якщо є можливість, то, знайте, обійми – це безкоштовно і дуже дієво :) І в Україні також.

Текст протоколу, цитованого у матеріалі - https://www.google.com.ua/url?sa=t&source=web&rct=j&url=https://z-l.com.ua/upload//moz%2520docs/584.pdf&ved=2ahUKEwir4fbfqaPaAhWQ-6QKHdfPDzoQFjABegQIBxAB&usg=AOvVaw34edcFJomRP-B24qQuOfif

Ось дослідження, що показують вигоди методу кенгуру –

https://www.karger.com/Article/Abstract/243337

http://psycnet.apa.org/record/2002-10732-002

https://jamanetwork.com/journals/jamapediatrics/fullarticle/481469

http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/109980040000200107