Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…
Сьогодні пішла на третій скрінінг до Ткачова. Мені стало цікаво піти до нього, так як його всі хвалять. І мені зовсім не сподобалося. Не знаю, можливо він не внастрої був... вирішила поділися цим з вами))
Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁
І так! Отойдьом от тєми : "ДеЦкіє", і приступим до дєл насущних. Підігнали мені 2 кроля на прикорм. Як з ними боротись? Дєльні совєти як роздєлати і мейбі рецепт на 7 місяців???
Крик душі. 😨 я уже так задовбалась...😣 по сьогоднішній день не можу виспатись. Чоловік приходить з роботи втомлений, навіть якщо і дасть мені відпочити, то це дитинча прибіжить все одно в кімнату і не буде давати мені спокій, а коли малий спить на обід, то як завжди куча роботи. Пів дня стою на кухні і кожного ранку встаю і нема що їсти. Постійно бігаю і прибираю, і постійно грязно.. розкидане печиво, хліб, іграшки і все на світі... Сил уже немає, хочеться вийти і не повернутись... і вихожу, але через 5хв повертаюсь, бо не можу і не хочу чути як моя дитина плаче, бо мами нема на горизонті 😕. У кого буває такий відчай і як ви з ним справляєтесь?
Анастасия·Мама дочки (1 год)
у мене теж бувають такі дні... раніше майже постійно так було.. зараз ттт легше вже) веселіше як мінімум)
ну а як інакше?) ти така живеш, живеш в своє задоволення, для себе і бац! життя кардинально інше) ти собі вже не належиш) ходиш в туалет коли пані дозволять😁
воно пройде( маю надію) або просто звикнеться👌🏼
·3 отметок «Нравится»3·Ответить