Я з дитинства страшенно любила всіх діток.Навіть чужі дітки здавалися мені такими близькими , рідненькими.Я завжди…
Я з дитинства страшенно любила всіх діток.Навіть чужі дітки здавалися мені такими близькими , рідненькими.Я завжди знала.що коли з'являться свої дітки буду любити їх більш за все.....І от в мене є вже мій синочок.мій Ванюша.і розумію.що це не ті почуття на які очікувала...їх неможливо ні описати словами. ні намалювати...ні показати на чомусь....Це таке відчуваття.яке може відчути тільки МАМА...кожна хвилинка проведена з ним наповнює моє життя ще більшим сенсом кожна частина тіла його.кожен звук приносить стільки радості і щастя...Мені інколи здається.що ніхто так не любить своє маля як я😂.....І знаєте.вже півроку я не сплю ночами нормально .тому що прокидається кожної години ато й скоріше.Вже півроку сон тільки на руках...але це такі дрібниці....тільки про одне прошу Бога щоб синочок був здоровим і щасливим.Більшим щастям чим одна дитина може бути тільки дві)))Щастя Вам і вашим діткам....Незнаю чому вирішила це написати.просто захотілося😚
natashuk·
Мама сына-младенца
@alex88 Я напевно також буду носити до двох років)))
alex88·
@natashuk, я думаю, що так і є. Ми свою носили на денний і нічний сон до 2 років. Зараз вона почала вже тиждень засинати просто лежачи, то мені якось не по собі.
natashuk·
Мама сына-младенца
@alex88 Розумію вас.У синочка дуже поганий сон.в більшості спить на руках...Минулої ночі поклала в ліжечко спати...якось так не вистачало його.заснути не могла без нього....певно я більше його потребую.чим він ене😁
alex88·
Дуже приємно таке читати. Я свою дитину в садочок віддала, то перші дні так совість мучала, що і плакала і просто місця собі знайти не могла. Тепер якось змирилась, але все рівно не по собі.