Я з дитинства страшенно любила всіх діток.Навіть чужі дітки здавалися мені такими близькими , рідненькими.Я завжди знала.що коли з'являться свої дітки буду любити їх більш за все.....І от в мене є вже мій синочок.мій Ванюша.і розумію.що це не ті почуття на які очікувала...їх неможливо ні описати словами. ні намалювати...ні показати на чомусь....Це таке відчуваття.яке може відчути тільки МАМА...кожна хвилинка проведена з ним наповнює моє життя ще більшим сенсом кожна частина тіла його.кожен звук приносить стільки радості і щастя...Мені інколи здається.що ніхто так не любить своє маля як я😂.....І знаєте.вже півроку я не сплю ночами нормально .тому що прокидається кожної години ато й скоріше.Вже півроку сон тільки на руках...але це такі дрібниці....тільки про одне прошу Бога щоб синочок був здоровим і щасливим.Більшим щастям чим одна дитина може бути тільки дві)))Щастя Вам і вашим діткам....Незнаю чому вирішила це написати.просто захотілося😚