Мій чоловік Бог!!!😇😂 ну ладно, як мінімум маг, це точно👇

Понизився в мене тиск - стан ніби тройний токсикоз😵😰з післявипускним похміллям😫 Чекаю на чоловіка, як на пришестя Христа. Пояснюю йому з мінімум слів і рухів свій стан і передаю чадо в татові руки без обговорень. Одним махом ковтаю чашку кави і зі словами - "я на 15 хв." йду тихо "помирати". Це було десь в 19.00, якраз на плиті доварився суп Алісі на вечерю.

Прокидаюсь я...дитя спить, чоловік на кухні, побачивши мене бігом шмигнув у душ і пішов на бокову😶 Потроху до мене доходить що вже 22.00 Думаю, бляха, напевно там пару ложок з'їла супу й скоро прокинеться голодна😧 Шукаю в холодильнику цей суп-пюре...нема😕 Думаю, може в каструльці...нема!!!😓

Для факту, готую суп відразу дві порції по 180 гр, і того 360 гр, а з'їдає в мене дочка 150 гр. максимум🍵🍴 Кашу вона їсть краще і більше, а супом накормити це щось із фантастики😖

Йду бужу чоловіка, питаю:

- де суп?

- з'їла

- як з'їла?! ВЕСЬ????😨

- да, а що?

Пауза для переварення всієї інфи...прийняття, який же я все ж таки лузер, що не можу дочці якісь нещасні 180 гр впихнути😂 і видавлюю єдине:

- бля...як?!

- а що не так?

- там на 2 дні супу було!😨😨😨

Після цих слів чоловік явно запереживав:

- я замітив, що в каструлі трохи багато, ну подумав гр 200 зробила... Вона половину гарно з'іла, а другу половину почала крутитись, то я з нею гравсь і так докормив...

Моя самооцінка зняла з мене табличку "мама" і викинула на смітник😒

Я мовчки з очима, як на месію пожала йому руку і пішла в гугл читати "що, якщо перекормив 9 міс. дитину?" чи це взагалі реально?