#сексінтим
Всім привіт! Питаннячко про інтим....скажіть, дівчульки, лібідо взагалі повернеться після пологів???? Вже 4-й місяць, а бажання як такого немає...взагалі не збуджуюсь і це мене бентежить...і діло не в тому,що втомлююсь, а і тому, що не хочеться і все...це ж зміниться??? Може щось треба робити???
ТанюшкаМама дочки-младенца
@vera020379 оооо, можна пробувати через місяць-днів сорок,коли звживає те місце,де кріпилась плацента. Треба щоб лікарка глянула і дала добро
viraLysivМама двоих (младенец)
А коли ви взагалі почали? Бо нам 2,5 тижнів, хочеться дуже!! А ніяк ці виділення не пройдуть(((!!!!
ТанюшкаМама дочки-младенца
@mama_kroshi капец...от тепер зрозумій,що краще - кесарево, яке через місяць ні шва не відчувала, ні дня не болів,чи природні пологи і так довго заживає
МамаМама сына-младенца
А у нас сегодня 4 месяца, а мне невыносимо больно (((( хоть и попыток было ааааж три 🙈 😂 ...и роды обошлись только трещинками, но их шили....
ТанюшкаМама дочки-младенца
@v_markovskaya та не думаю,що "якась не така")) просто гормони ж у кожного по-різному діють)))
Ripa ViktoriyaМама дочки-младенца
У мене взагалі не так, а навпаки. Я ледве дочекалась, коли вже можна буде. По ночах снилось і мокра просиналась🙈 Постійно хочеться... Може це я якась не така?
ТанюшкаМама дочки-младенца
@lena.mavrova @tanyanem25 @alenk90 дякую, дівчата, ви мене заспокоїли. Я думала вже зі мною щось не так..... Це звичайно гвалт ще стільки чекати того бажання...але що робити)))
Тхорикомать 😊Мама сына (1 год)
После того, как свернули гв начали появляться хоть какие-то намеки на желание)))
От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Це взагалі нормально, що Син їсть і при цьому: -розмахує ногами; -викладає ноги на мої, коли лежимо; -піднімає їх і різко опускає (це у нас нова фішка); -руками хапає мої руки, своє вухо, волосся. І це все разом😭 Про те, що випускає грудь, повертається в іншу сторону, роздивляється щось, а потім либиться мені я взагалі мовчу.
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
Я просто офіг...ю з мамочок , тільки що взнала що це чат для руско говорящих мам і українському язику тут не місце ,і мабуть я взагалі не людина ,назвали мене ИВАНА ПОРОШЕНКО , і тіпа культурно послали на англійському язиці !!!((( піі...ец в мене шок нереальний .....
Тхорикомать 😊·Мама сына (1 год)
После того, как свернули гв начали появляться хоть какие-то намеки на желание)))
·5 отметок «Нравится»5·Ответить