📝Історія пологів 📝( довга)

📝Історія пологів 📝( довга)

29.12 Я відчувала себе добре, нічого не боліло, відчувала легкість як би і не вагітна була. Лягла спати, перед тим трішки посварилися з чоловіком😳. В 3:00 проснулася від того, що мені нив живіт, не придала цьому значенню так як таке і раніше було. Походила, попила чай, почала засікати інтервал, був такий собі незрозумілий, перші дві схватки через 15 хв., потім через пів години, потім знову через 15 хв. Я лягла спати, заснула так як це не була біль, я б це назвала дискомфортом.

В 6:00 проснулася від реальної болі, не як на місячні як їх описують тут навіть в міліон разів не було больніше, засікла схватки, 1 була через 10 хв., від болі я не задрімала в мене організм сам виключився😨, проснулася на другій і зрозуміла, що треба вставати пішла в туалет, відійшла пробка. Ну і в 7:30 ми були в роддомі, по дорозі схватки вже були через 6 хв.

🏩Роддом. Мене оформили перед тим подивившись, і як я здивувалася на те, що відкриття було тільки 3 см. З 8:00 годин до 10:00 схватки через кожні 5 хв., з 10:00 до 11:00 через 2 хв. І в 11 годин в мене відкриття 4-5 см.,😨 я була просто шокована, бо біль була нестерпна, я так думала поки мені не пробили води,😵 і тут понеслась жара. Схватки через 1 хв.,я думала що я вмру. В 13 мені вкололи знеболююче яке мене не взяло, від нього тільки закрилися очі і я була в каматозному стані.

Приймала ванну, в моєму випадку теж не допомогло, як же мене трусило в тій ванній перед схватками, що джакузі відпочиває 😂

В 17 годин відкриття 7 см. Я вже просто не могла ні стояти ні говорити, навіть дихати забувала, як би мені не нагадував чоловік. До того всього, я ще рвала починаючи з 12 годин, лікар казав, що це добре, матка відкривається, ну але з таким інтервалом як в мене це якось зовсім не добре було. Я навіть не знаю як можна описати ту біль, але я собі не уявляла, що це так. Час від часу мені дозволяли полежати. В 18 годин було вже повне відкриття. І мені почало давити на кишечник. І тут сказали робити таку вправу, біла шведської стінки стоячи до неї спиною, в період коли починається схватка присідати, повністю, руками тягнути як штангу ту драбинку, голову опустити і тужитись, я не могла зрозуміти як це поки лікар не сказав фразу, "так як в лісі какаєш"😂😂😂, і ця фраза мені допомогла. Тужилася я, схватки були одна за однією, тут треба вміти правильно дихати і дійсно слухатися акушерку. Тужилася тужилась, лікар каже, що вроді видно голівку, тут мене на ліжко і дві потуги і моя принцеса родилася і я відразу про все забула. В той момент мене настільки переповняли емоції, я так хотіла плакати, і не могла не було сліз, зайшов чоловік він виплакався і за мене і за себе, це було настільки прекрасно, тоді я зрозуміла, що таке щастя з одного боку донечка з іншого чоловік. Я не думала, що зможу полюбити його, ще більше,тим паче після народження дитини, але за таку підтримку яку він мені надав, за те все що пережив зі мною, я йому буду вдячна до кінця днів.

Дивлюсь на донечку і фраза " Як я раніше без тебе жила, дійсно відповідає реальності, бо тоді ти не живеш а просто існуєш" 👶🙏💝

Всім бажаю щастя кохання, і здорових діток.💝💗🙏👶💕💕💕