Люблю купувати діткам подаруночки. Куди б не йшла- завжди повертаюсь додому з маленьким сюрпризом.…

Люблю купувати діткам подаруночки. Куди б не йшла- завжди повертаюсь додому з маленьким сюрпризом. Це так приємно, коли вони біжать до порога цьоматись і заглядають, що ти принесла:). Є і зворотня сторона цієї медалі - діти так звикають, що коли ти повертаєшся з пустими руками, дуже дивуються і питають, чому нічого не купила:). Те саме і в магазині - а що ти нам купиш? Сьогодні - нічого! І для них це катастрофа, як так... Пояснюю, звичайно, у виховних цілях, але вони все одно вимагають своє, інколи доходить до образ. Хочеться балувати дітей, але важливо знати міру, виховувати їх стриманість і присікати транжирство. Завжди балансую, що б виховати їх розуміючими ціну речам і грошам. І в то й же час хочеться давати їм все для їх розвитку і закікавлення.

А у вас які підходи до питання задоволення дитячих вимог?