Пишу не пожалітись...а виговоритись.

Пост пам'яті... Пішла з життя бабуля👵😢 Дуже сильна й вольова жінка. Трішки фемінистка, "пахарь", без синтементів і сюсюкань, а діти до неї тянулись, навіть моя Аліса (в 4 міс. боялась всіх кого не бачила більше тижня, а бабулі відразу навіть посміхалась😅), закохана в природу - кожен росток, квітка, тварина все в її руках "оживало"🌱Вона багато чого досягла й багато чому мене навчила, а мені всерівно мало часу🙇

Я вважаю себе не віруючою людиною, але зараз мені хочеться вірити, що вона й далі буде спостерігати як ростуть її правнуки, що вона зустрілась зі своїми батьками, чоловіком, і що прийде час і я знову її побачу. В неї ще стільки було планів😧...

Інколи життя нагадує одну пряму - роди-похорон і все стає незначним. Як в книгі📖 "сто лет одиночества" покоління починається з однієї людини і так же й закінчується однією...

Світла пам'ять🙏