Я звісно розуміла що двоє дітей це не зовсім легко і свідомо та бажано на це йшла. Але те, як поводить себе Ростислав вибиває мене з колії. Ні, він не б'є братика, а навпаки багато "гладяє😄" і цьомає. Всім говорить що Яцик (Ярчик) його батик! Але саме його поведінка по відношеню до нас стала нестерпною. Дитина ВСЕ добивається плачем і криками, хоча в увазі його ніхто не обмежує. В садку ніколи не плакав, ми ходимо з березня місяця, а тепер вічні істерики. Він кричить, б'ється, дві ночі мені навіть попісявся, хоча ми без памперсів з 1,9. Нагодувати його це катастрофа, вдягнути на вулицю це завдання нереальне. Весь час хоче тільки мамусю. Вночі проснувся пісяти, я годувала молодшого, з татом не пішов, тільки я мала завести. З того в нас проблема гв з молодшим, він би може нормально їв груди, але Ростиславу весь час щось потрібно, я відриваюсь від молодшого, а коли в Ростика суцільні істерики, то щоб не мучити меншого даю суміш. Як вижити в дуо декреті? Чоловік допомагає дууууже (ттт), але він з 12.00 до 22.00 на роботі.. Тому поміч зранку і вночі.. А я починаю грузнути знову в депресію. А ще зараз Ростик хворий то хоче уваги ще більше..